Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявляє, що осквернення матеріалів експозиції на задній частині Стіни плачу у Свалявському меморіальному парку є спробою дестабілізувати ситуацію в Закарпатській області.
«Сумною новиною вихідних стала інформація про вандалізм у важливому місці для українських угорців – біля Стіни плачу в Свалявському меморіальному парку. Цей акт вандалізму є провокацією, спрямованою на дестабілізацію ситуації на Закарпатті, хтось хоче завадити нам у подоланні суперечок з Угорщиною», – написав Кулеба у фейсбуці вранці 15 червня.
За його словами, розслідуванням «цього ганебного акту» вже займаються правоохоронці. Кулеба висловив переконаність у тому, що винних «обов’язково знайдуть і покарають, як це було з підпалювачами Угорського дому в Ужгороді».
«Попри усі словесні та фізичні провокації вірю, що Україна та Угорщина здатні знайти взаємоприйнятні рішення, щоб врегулювати спірні питання, не перетинаючи червоних ліній жодної зі сторін. Буду працювати над цим з Петером Сіярто. Українські угорці, як і представники інших національних меншин, є важливою і невід’ємною частиною українського суспільства. І я розумію, що вони не менш важливі для Угорщини», – додав Кулеба.
Він наголосив, що не можна дозволяти використовувати провокації для «чергового розкручування теми антиугорських настроїв в Україні і антиукраїнських настроїв в Угорщині та нагнітання напруги в українсько-угорських відносинах».
Про пошкодження експозиції Стіни плачу в Сваляві місцеві ЗМІ повідомили на вихідних.
Напруженість у відносинах України і Угорщини в останні роки виникла після ухвалення у вересні 2017 року українського закону про освіту, який, на думку Будапешта, обмежує права близько 150 тисяч українських угорців, що живуть на Закарпатті. Закон передбачає, серед іншого, ширше впровадження української державної мови, в тому числі в навчальних закладах національних меншин.
На знак протесту проти ухваленого українського закону про освіту Угорщина заблокувала засідання комісії Україна-НАТО. У свою чергу, Київ заявляє, що Україна повністю гарантує захист прав нацменшин, а відповідним законом лише розширює їхні можливості як повноправних представників українського суспільства.
