За останні два місяці – липень-серпень 2023 року – Молдова вислала 45 російських дипломатів та співробітників посольства, посилаючись на побоювання щодо спроб Москви «дестабілізувати» ситуацію в країні. Про це йдеться в розслідуванні російської служби Радіо Свобода.
Висланню російських дипломатів передувало розслідування, в якому йшлося про те, що на даху російського посольства в Кишиневі розташовані антени, які дозволяють прослуховувати телефонні переговори. Крім того, стверджувалося, що там часто з’являються співробітники Служби зовнішньої розвідки (СЗР) та російської воєнної розвідки.
Незважаючи на масове вислання дипломатів, у штаті посольства РФ у Кишиневі залишаються кілька співробітників, які мають зв’язки із російськими спецслужбами. Згідно з базами даних, з якими ознайомилися журналісти, щонайменше двоє з цих дипломатів мають зв’язки з Федеральною службою безпеки і ще двоє – з російською воєнною розвідкою, яка причетна до отруєнь і диверсій по всій Європі. Серед цих людей – два перші секретарі російського посольства.
Дипломатичні списки, які веде Міністерство закордонних справ Молдови, показують, що після серпневих висилок у російському посольстві у Кишиневі залишаються лише 10 акредитованих дипломатів, серед них два перші секретарі – Борис Сучілін і Костянтин Зябліков – обоє мають попередні адреси, пов’язані з ФСБ Росії в Москві, згідно з оприлюдненими базами даних.
За даними журналістів, реєстрація місця проживання співробітників ФСБ на об’єктах спецслужби є звичайною практикою. Сам Зябліков був серед сотень осіб, яких Головне розвідувальне управління України ідентифікувало у березні 2022 року як співробітників ФСБ, зареєстрованих прямо у будівлі на Луб’янській площі та, імовірно, таких, що «беруть участь у злочинній діяльності» в Європі від імені Росії.
Посольство Росії в Кишиневі не відповіло Радіо Свобода на запит про коментар.
Пізніше речниця МЗС Росії Марія Захарова прокоментувала розслідування, заявивши, що воно «є дезінформацією, набором голослівних звинувачень, відрізняється заміною понять і усвідомленим підтасовуванням фактів». Які саме факти у розслідуванні, на її думку, були усвідомлено підтасовані та які поняття підмінені, Захарова не уточнила.
Речниця МЗС Росії також заявила, що метою публікації була «підготовка ґрунту для нових недружніх дій щодо РФ». Захарова висловила сподівання, що «в офіційного Кишинева вистачить мудрості не ухвалювати необачних рішень» на підставі розслідування.
Міністерство закордонних справ Молдови заявило, що уряд зробив «кілька рішучих кроків, необхідних для протидії дестабілізуючим діям РФ», серед них скорочення дипломатичної присутності Москви у відповідь на «недружні дії, зокрема в контексті підозр щодо можливих шпигунських дій».
Росія продовжує укомплектовувати свої європейські посольства персоналом, пов’язаним із спецслужбами, незважаючи на зусилля країн ЄС щодо скорочення кількості російських шпигунів, які працюють під дипломатичним прикриттям, зроблені після повномасштабного вторгнення президента Володимира Путіна в Україну в лютому 2022 року.
У березні розслідування Радіо Свобода показало, що щонайменше трьох російських дипломатів, які були вислані або занесені до чорного списку країнами-членами ЄС із зазначенням на їхню шпигунську діяльність, було переведено на службу до посольства Росії в Сербії.
