Депутати парламенту Молдови 11 лютого відкинули пропозицію президентки країни Маї Санду щодо складу нового уряду. Це відкриває шлях до дострокових виборів, які прозахідна Санду сприймає як можливість зміцнити свою владу проти орієнтованої на Москву Соціалістичної партії.
Колишня економістка Світового банку Мая Санду переміг соціаліста Ігоря Додона на президентських виборах у листопаді 2020 року. Вона обіцяла боротися із корупцією та поліпшити відносини з Європейським союзом.
Санду звинуватила парламент, у якому досі переважають соціалісти Додона та їхні союзники, у спробі саботувати її президентство.
У січні Санду запропонувала 43-річну Наталю Гавриліцу на посаду прем’єр-міністра. Гавриліца очолювала міністерство фінансів під час нетривалого перебування Санду на посаді прем’єр-міністра у 2019 році. Гавриліца 11 лютого не змогла набрати жодного голосу в парламенті.
Відповідно до законодавства Молдови, Санду може висувати кандидатуру на посаду голови уряду, яка має бути затверджена парламентом. Якщо парламент упродовж 45 днів двічі відхилить її вибір, президент може розпустити законодавчий орган і назвати дату нових виборів.
Президентські вибори в листопаді сприймалися як референдум щодо двох відмінних поглядів на майбутнє східноєвропейської країни з населенням 3,5 мільйона жителів, яка розташована між Україною та Румунією.
Після виборів Санду закликала вивести російські війська з сепаратистського регіону Придністров’я. Кремль у відповідь на цю вимогу попередив, що це може призвести до «серйозної дестабілізації».
Молдова є однією з найбідніших країн Європи. Молдовське суспільство розділене між тими, хто підтримує тісніші зв’язки з Росією, і тими, хто виступає за зближення з Європейським союзом і особливо сусідньою країною-членом ЄС, Румунією.
Більша частина Молдови входила до складу Румунії до Другої світової війни. Після завершення бойових дій ця територія була анексована Радянським Союзом.
