Мінські домовленості щодо врегулювання на нині окупованій частині Донбасу треба зберегти попри те, що їх блокує Росія, але їх треба модернізувати, заявив віцепрем’єр-міністр, міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков.
Мінські домовленості залишаються єдиною базою для припинення війни на Донбасі, і хоча ці угоди мають лише політико-дипломатичний характер і ніяк не є міжнародними договорами чи міжнародними законами, це не означає, що Україна має від них відмовитись, бо наразі це єдиний варіант, сказав він під час дискусії «Мінські угоди: виконати не можна розірвати?»
При цьому урядовець звернув увагу, що Росія ще з липня минулого року робить усе, щоб заблокувати переговори в Тристоронній контактній групі щодо врегулювання на окупованій частині Донбасу, які ведуться на ґрунті мінських домовленостей.
За словами Резнікова, Росія постійно наполягає на політичному врегулюванні в першу чергу і не говорить про безпековий аспект, Україна ж постійно їй нагадує, що першим пунктом для України є безпекові питання, і «без безпекового врегулювання не може бути ніякої мови про політичне».
Тому, за його словами, необхідна певна модернізація мінських домовленостей – у першу чергу пункту 9 третьої з цих домовленостей, так званого «Комплексу заходів», який твердить, що передача Росією Україні контролю за державним кордоном може відбутися тільки після місцевих виборів на окупованих територіях і подальшого «політичного врегулювання». Україна наполягає, що без її контролю за цим кордоном ніякі вибори там не можливі. Тому, за словами Резнікова, цей пункт у нинішній редакції нездійсненний.
12 лютого з практично такою самою заявою вже виступав голова офісу президента України Андрій Єрмак. Як сказав він в інтерв’ю на телеканалі «Україна», мінські домовленості – це єдиний майданчик для переговорів, і за всієї неідеальності їх інших угод не існує, тож «Україна є сумлінним прихильником мінських угод». Він так само наголосив на необхідності вносити коригування в процесі узгодження нової «дорожньої карти» чи плану виконання цих домовленостей.
Чільні українські посадовці вже багато разів заявляли, що виконати мінські домовленості в їхньому нинішньому вигляді неможливо, тому вони потребують змін, але й відмовлятися від них теж не можна.
Розмови про необхідність створити «дорожню карту» виконання всіх трьох головних мінських домовленостей – Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року, Мінського меморандуму від 19 вересня 2014 року і Мінського комплексу заходів від 12 лютого 2015 року – тривають іще з 2016 року. Але досі цього не вдалося зробити через позицію Росії, яка звинувачує Україну нібито в невиконанні цих угод (Україна і її західні партнери з цим не згодні), а про себе заявляє, що й не має наміру виконувати їх, бо, мовляв, вона не є стороною цих домовленостей, а лише буцімто «гарантом». Також Росія не визнає, що вже сьомий рік веде проти України гібридну агресію, твердячи про нібито «внутрішньоукраїнський конфлікт».
