План запровадження корпоративного податку на глобальні й багатонаціональні компанії, що працюють у всьому світі, в першу чергу завдяки інтернетові, на рівні мінімум у 15 відсотків схвалили посадовці вже 130 країн, повідомили в Організації економічної співпраці і розвитку, яке керує переговорами про це в Німеччині.
Як повідомили в ОЕСР, ця домовленість, яка має на меті не дати змоги глобальним компаніям платити низькі податки, зареєструвавши свою юридичну адресу в юрисдикції з низьким корпоративним оподаткуванням, може принести близько 150 мільярдів доларів податкових зборів на рік.
Домовленість, яка передбачає також оподаткування таких компаній на рівні окремих країн і в тих юрисдикціях, де вони ведуть свій бізнес онлайн, хоча й не мають фізичної присутності, як очікується, почне діяти не раніше ніж 2023 року.
Угоду підтримали, зокрема, всі країни з «Групи двадцяти», серед них США, Велика Британія, Франція чи Китай, – але також і країни з відомою репутацією «податкових раїв», як-то Бермудські чи Кайманові острови.
Натомість її не підтримали дві європейські країни з низькими корпоративними податками – Ірландія й Угорщина.
В Ірландії, зокрема, Міністерство фінансів заявило, що висловлює «широку підтримку» підходові, що міститься в домовленості, але не може погодитися з 15-відсотковим мінімумом. Нині в Ірландії така податкова ставка дорівнює 12,5 відсотка.
Тепер уряди, які підтримали план, як очікують, мають у своїх країнах провести ухвалення законів про запровадження такого мінімального податку. Також між ними далі триває узгодження низки деталей плану.
Як очікують, у подробицях новий план оголосять на саміті «Групи двадцяти» в жовтні.
Країни, які підтримують такий податок, заявляють, що необхідно зупинити змагання між країнами за те, яка з них зможе запропонувати таким великим корпораціям найнижчу ставку оподаткування – адже нині вони платять ці податки за місцем реєстрації свого головного бюро. Як кажуть ці країни, глобальний мінімум у 15 відсотків, який би такі компанії мусили платити в кожній країні з тих прибутків, які там отримують, зупинить такі перегони за найнижчі корпоративні податки в час, коли уряди витратили суми в трильйони доларів на боротьбу з COVID-19, і змусить ці компанії платити більше в бюджети країн, спустошені через пандемію.
Критики ж звертають увагу, що кінцевим платником усіх податків урешті виявляється кінцевий споживач, на ціні товарів чи послуг для якого ці податки відображаються.
На цей час такі місцеві податки для глобальних корпорацій уже запроваджені в низці країн.
В Україні Верховна Рада 3 червня ухвалила закон, який передбачає оподаткування податком на додану вартість електронних послуг, наданих компаніями-нерезидентами. Цей закон 29 червня підписав президент, якраз нині, 1 липня, він був офіційно опублікований і набуває чинності з наступного дня – 2 липня.
Його неформально охрестили «податком на Google» – хоча якраз ця пошуково-рекламна система, як і низка інших, діють в Україні через зареєстровані в державі представництва-резиденти, які вже сплачують належні податки.
