У разі вступу Фінляндії та Швеції до НАТО «ні про який безʼядерний статус Балтики вже не йтиметься», написав 14 квітня у своєму телеграм-каналі заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв.
Російські представники раніше негативно оцінювали можливості вступу двох країн до НАТО, проте Медведєв уперше заявив про конкретні кроки з боку Москви. За його словами, «у Росії побільшає офіційно зареєстрованих противників», і тому їй доведеться «серйозно посилити угруповання сухопутних сил і ППО, розгорнути суттєві військово-морські сили в акваторії Фінської затоки». У цьому контексті Медведєв згадує і про ядерну зброю. «Дотепер Росія до таких заходів не вдавалася і вдаватися не збиралася», – пише він.
При цьому, за словами Медведєва, Росія не має зі Швецією та Фінляндією територіальних суперечок, як із Україною, тому до вступу цих країн до НАТО Росія поставиться інакше, ніж до гіпотетичного вступу України, який був оголошений Москвою однією з причин вторгнення 24 лютого.
У Швеції та Фінляндії зараз активно обговорюється питання приєднання до НАТО. Громадська думка цих нейтральних країн різко змінилася після початку війни в Україні – більшість тепер виступає за вступ до НАТО. Рішення поки не ухвалені, але очікується, що заявки Швеція та Фінляндія можуть подати вже цього літа.
За підсумками Другої світової війни СРСР залишив під своїм контролем частину фінських територій, раніше окупованих радянськими військами під час війни 1939–1940 років. Фінляндія погодилася зі втратою цих територій у Паризькому мирному договорі 1947 року і наразі не оголошувала про плани відкликати цей договір. У разі приєднання Фінляндії до НАТО сухопутний кордон між Росією та країнами альянсу зросте більш як на тисячу кілометрів.
