Національна поліція України і поліція Києва заявили про спокійний перебіг акцій до Дня захисника України в столиці, де вони були наймасовіші.
Як заявили голова Нацполіції Ігор Клименко і керівник київської поліції Андрій Крищенко, жодних правопорушень у перебігу цих заходів не виявлено, порушень громадського порядку не допущено.
У перебігу низки заходів у Києві несли службу в посиленому режимі поліцейські і нацгвардійці, а також працівники ДСНС, було залучено майже 1000 правоохоронців, зокрема з поліції діалогу, вибухотехнічної й кінологічної служб.
Головним заходом у Києві цього дня був «Марш УПА», який після мітингу біля пам’ятника Шевченкові в парку імені Тараса Шевченка, що біля Червоного корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка, пройшов центральними вулицями до будівлі офісу президента України на Банковій. Цього року маршеві дали назву «Бій колаборантам».
Біля офісу президента учасники акції висловили свої вимоги до влади. Це, зокрема, ухвалення закону про захист української держави від «колаборантів», який мав би законодавчо закріпити поняття «колаборант», а також звільнення з посади генерального прокурора Ірини Венедіктової, яка, за твердженням учасників, не має «ні морального права, ні професійної компетенції», щоб перебувати на цій посаді.
Також серед вимог було «припинити переслідувати українських патріотів і людей, які захищають Україну», і «нарешті розпочати реальну боротьбу з п’ятою проросійською колоною всередині країни», а, крім того, ініціювати позбавлення ліцензії телеканалів, які учасники вважають проросійськими, тощо.
Представники української влади наразі не коментували вимоги учасників акції.
Схожі акції відбулися і в низці інших міст України.
14 жовтня в Україні відзначають державне свято, День захисника України, – а також день Покрови Пресвятої Богородиці, День українського козацтва і 78-у річницю створення Української повстанської армії (УПА), на честь якої був названий нинішній марш у Києві.
Організаторами й учасниками акції в Києві стала низка правих і ультраправих організацій: «Національний корпус», ВО «Свобода», «Правий сектор», «Рух опору капітуляції».
Фоторепортаж: як проходив «Марш УПА» в Києві
Партія «Національний корпус» і її напіввоєнізоване крило «Національні дружини» належать до так званого «Азовського руху», який започаткувала частина радикально налаштованих колишніх бійців нинішнього окремого загону спеціального призначення Національної гвардії «Азов». Лідером партії є колишній депутат парламенту і екскомандир «Азову» Андрій Білецький.
Навесні 2019 року в доповіді Державного департаменту США щодо прав людини «Національний корпус» був визнаний «групою ненависті», яка «вчиняла довільні затримання людей із очевидною згодою правоохоронних органів, здійснювала напади на журналістів, представників нацменшин (ромів) і ЛГБТ-спільноти».
Всеукраїнське об’єднання «Свобода» створене в результаті об’єднання активістів націоналістичних громадських організацій: «Варта Руху», «Студентське братство», ОУМ «Спадщина», «Українські ветерани Афганістану». 13 жовтня 1991 року відбувся установчий з’їзд, який проголосив створення Соціал-національної партії України. У 2004 році політична сила була перейменована у ВО «Свобода». Її очолює Олег Тягнибок.
Рух «Правий сектор» складається з однойменної партії, воєнізованого Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», який брав участь у боях проти російських гібридних сил на сході України, і організації «Права молодь». Він створений на початку подій Євромайдану 28 листопада 2013 року як спілка правих організацій і окремих активістів.
«Рух опору капітуляції» був створений улітку 2019 року як позапартійне утворення з участю інтелектуалів та громадських діячів. Лідери Руху заявляють про правоцентристьку ідеологію, виступають проти російського впливу і втілення політичної частини мінських домовленостей про врегулювання на окупованій частині Донбасу.
