Доступність посилання

ТОП новини

У Львові тисячі людей провели в останню путь парамедикиню, громадську діячку Ірину Цибух («Чека»)


Похорон парамедикині батальйону «Госпітальєри» Ірини Цибух на псевдо «Чека». Львів, 3 червня 2024 року
Похорон парамедикині батальйону «Госпітальєри» Ірини Цибух на псевдо «Чека». Львів, 3 червня 2024 року

Тисячі людей у Львові 3 червня прийшли попрощатись із парамедикинею добровольчого батальйону «Госпітальєри» Іриною Цибух («Чека»). Медикиня загинула 29 травня на Харківському напрямку під час виконання бойового завдання.

1 червня їй мало б виповнитися 26 років.

Панахида відбулася у Гарнізонному храмі святих Петра і Павла. Домовину з тілом Ірини Цибух люди, більшість з яких була вбрана у вишиванки, зустрічали піснею «Україно». Адже, як повідомив медичний батальйон «Госпітальєри», «Чека» залишила близьким побажання, щоб на похороні замість квітів донатили на батальйон і на допомогу родинам загиблих. Аби люди одягнули на прощання з нею вишиванки, а військові – камуфляж, а також щоб заспівали пісень, список яких медикиня написала.

Міська церемонія за загиблою Іриною Цибух відбулась на площі Ринок. Люди стояли навколішки, а сурмач виконав останню мелодію для неї – «Тиша».

Похорон парамедикині батальйону «Госпітальєри» Ірини Цибух на псевдо «Чека». Львів, 3 червня 2024 року
Похорон парамедикині батальйону «Госпітальєри» Ірини Цибух на псевдо «Чека». Львів, 3 червня 2024 року

Коли похоронна процесія йшла вулицями Львова, люди ставали навколішки, аби віддати останню шану загиблій.

«Ми вчились разом на журналістиці, а потім працювали разом, але я потім пішла в освіту. Ми спілкувались. Я спостерігала за її блогом і вона дуже чітко все пояснювала, що відбувається на фронті, що не так, говорила, що ворог дуже потужний і з ним воювати всім. Так багато сьогодні людей прийшли, щоб попрощатись з Іриною», – говорить однокурсниця Ірини Цибух Анна Плугіна.

Ірина Цибух народилась у Львові 1 червня 1998 року. Навчалась в університеті «Львівська політехніка». Служила в медичному батальйоні «Госпітальєри» і відбула кілька ротацій на передовій ще з 2014 року.

У 2017-му почала працювати на «Суспільному» телебаченні. Повномасштабна війна з Росією застала її у східних регіонах України, де Ірина Цибух презентувала документальний фільм.

Згодом Ірина Цибух повернулася до добровольчого батальйону «Госпітальєри». Бойова медикиня протягом служби рятувала поранених, евакуювала їх із ділянок, де проходили бої. А ще наголошувала на тому, наскільки важливим є надання якісної домедичної допомоги.

Восени 2023 року Ірина Цибух була удостоєна президентською відзнакою – ордена «За заслуги» 3 ступеню.

8 квітня 2024 року Ірина Цибух надіслала прощальний лист своїм батькам і братові, в якому, зокрема, написала «щоб мати силу бути вільною людиною, треба бути сміливим. Бо тільки сміливі мають щастя, і краще ж вмерти біжучи, аніж жити гниючи. Будьте гідними подвигів наших героїв, не журіться, будьте сміливими!».

Поховали парамедикиню Ірину Цибух у Львові на Личаківському цвинтарі на Полі почесних поховань.

Форум

XS
SM
MD
LG