Традиційний Різдвяний дідух прикрасив Львів. У центрі традиційно встановили символ Різдва – обжинковий сніп, який виготовили майстри. Дідух, зроблений пшениці й жита та прикрашений кольоровими стрічками, – чотири метри заввишки.
«Львів’яни трішки змінили традицію. Щороку обжинковий сніп по святах спалювали, а ми не можемо, бо створена основа народними майстрами, а оновлюється працівниками музею народної архітектури і побуту. Тому ми зберігаємо цей дідух якомога довше. Косичка, якою заплетений дідух, має понад 20 метрів, щоб був міцним. Снопи кріпляться старим методом – на деревину», – каже учасниця акції винесення дідуха Тетяна Пилипець.
Ця давня традиція робити дідух походить ще від дохристиянських часів. Дідух символізував дух предків, але цей язичницький символ прижився у християнстві і набрав іншого смислу – злагоди у родині, доброго врожаю. У радянський час Різдво і коляда були заборонені, і так само і творення дідухів. Однак традиція збереглася і передається з покоління в покоління.
«Для українців дідух є символом достатку і надії на те, що Господь й надалі буде прихильним до нас», – наголосив отець Української греко-католицької церкви Михайло Білецький.
Винесенням Різдвяного дідуха у Львові розпочинаються численні святкові і благодійні заходи, зокрема запланована хода звіздарів, коляда, різдвяні сніданки для людей у потребі.
6 січня вірні українських православної і греко-католицької церкви мають Надвечір’я, Святвечір, а 7 січня, за старим юліанським календарем, – Різдво.
