На площі Ринок у Львові 1 листопада громадська організація «Товариство пошуку жертв війни «Пам’ять» традиційно організувала театралізоване військово-історичне дійство «Проголошення Західної Української Народної Республіки» і «Бої за столицю – Львів».
Реконструктори одягнулися у військові однострої, цивільне вбрання початку ХХ століття. Учасники акції роздавали глядачам звернення Української національної ради до галичан про проголошення Західноукраїнської Народної Республіки, розповідали про події Листопадового чину.
Також на площі Ринок відтворили епізод боїв між українськими та польськими вояками, які були в листопаді 1918 року.
Театралізоване дійство має просвітницьку мету, щоб нагадати львів’янам про події, які відіграли важливу роль в українській історії, про одну з героїчних сторінок українців, зауважили організатори заходу.
Листопадовий чин чи зрив, як називають цю історичну подію, відбувся у ніч із 31 жовтня на 1 листопада 1918 року, коли влада в місті перейшла до українців, січові стрільці захопили всі важливі адміністративні будівлі та військові склади, на які вивісили українські прапори. Серед цих будівель були Галицький крайовий сейм і магістрат, пошта, вокзал, цитадель.
Цьому передувало 19 жовтня 1918 року, коли українці проголосили, що будуть створювати свою державу в межах Австро-Угорської імперії.
9–13 листопада проголошується Західноукраїнська Народна Республіка. Українське військо, щоб уникнути оточення, покинуло Львів у ніч на 22 листопада 1918 року, але бої тривали на околицях. Сили між українськими і польськими військами були нерівні, коли підійшли регулярні підрозділи з Малопольщі, Кракова, Великопольщі. Польські підрозділи відвойовували об’єкти, захоплені українськими військами.
Проголошення Злуки УНР і ЗУНР у єдину соборну державу відбулося 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві.
1 листопада як День Листопадового чину в Галичині вшановують з початку 1920-х років.
Сьогодні, у річницю проголошення ЗУНР у Львові на Личаківському і Янівському цвинтарях відбулися панахиди біля могил українських січових стрільців і вояків Української Галицької армії. На Личакові поховані вояки УГА, Дмитро Вітовський – держсекретар військових справ ЗУНР, Олександр Тисовський – засновник «Пласту», Михайло Галущинський – комендант легіону Українських Січових Стрільців, Євген Петрушевич – президент Національної Ради ЗУНР.
На Личаківському цвинтарі спочивають і польські вояки, які загинули обороняючи Львів у 1918–1919 роках. Сюди традиційно 1 листопада приходять представники польських товариств і запалюють лампадки.
