Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров висловив сподівання «продовження російсько-європейської співпраці на рівноправній, взаємовигідній основі». Про це він сказав в інтерв’ю італійській газеті «Стампа», передрукованому на сайті російського МЗС.
«Останні кілька років стали для наших відносин періодом втрачених можливостей. Діючи за принципом найменшого спільного знаменника, Євросоюз зберігає абсурдне пов’язування перспектив взаємодії з внутрішньоукраїнським врегулюванням. З ініціативи Брюсселя «заморожена» спільна робота з цілої низки напрямків. Продовжуються односторонні обмежувальні заходи, що завдають багатомільярдних збитків економіці самих європейських країн», – заявив Лавров.
Про розвиток торгівлі між підсанкційною зараз Росією та ЄС йшлося і в документі «Дванадцять кроків до посилення безпеки в Україні та євроатлантичному регіоні», який то з’являвся, то зникав на сайті Мюнхенської безпекової конференції та викликав критику в українського МЗС, низки українських політиків та американського аналітичного центру Atlantic council.
Європейський союз після анексії Криму у 2014 році і початку бойових дій на Донбасі запровадив і щоразу продовжує санкції, пов’язані з порушенням територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України. Зокрема, чинне продовження санкцій ще на півроку відбулося 19 грудня 2019 року. Наразі в санкційному списку 177 фізичних та 44 юридичних осіб.
Втім, у Брюсселі є політичні сили і лідери, які лобіюють зняття обмежень з Кремля через його агресію проти України.
Секторальні економічні санкції обмежують доступ певних російських банків і компаній до первинних і вторинних ринків капіталу в ЄС, накладають заборону на експорт і імпорт у торгівлі озброєннями, встановлюють заборону на експорт товарів подвійного призначення для військового використання або для військових кінцевих отримувачів у Росії, а також обмежують доступ Росії до певних технологій і послуг, які можуть бути використані у видобуванні нафти і пошуку її покладів.
