Президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков підписав поправки у закон про гарантії діяльності президента, які передбачають притягнення до відповідальності колишніх голів держави. Цей законопроект парламент Киргизстану схвалив 4 квітня.
Автори законопроекту пропонували виключити із закону норму про гарантії недоторканності колишніх президентів. Але під час другого читання парламентарі вирішили повністю норму не виключати, а доопрацювати механізми притягнення до відповідальності.
Згідно з поправками, колишній глава держави може бути притягнутий до кримінальної відповідальності після того, як його позбавлять статусу екс-президента. Це може статися тільки якщо парламент Киргизстану звинуватить колишнього президента в скоєнні особливо тяжкого злочину. Це також має підтвердити висновок генерального прокурора країни.
Ісхак Масалієв – один з ініціаторів законопроекту – на третьому, заключному парламентському читанні проголосував проти документа. Він заявив, що його не влаштовують внесені колегами доповнення. За його словами, вони не знімають з президента недоторканність автоматично, а передбачають складну процедуру її позбавлення.
Питання про зняття з екс-глави держави недоторканності депутати вперше підняли в 2018 році. Коли почалося слідство у справі Бішкекської ТЕЦ і арешти чиновників, силовики заявили, що не мають можливості допитувати колишнього президента Алмазбека Атамбаєва.
На початку жовтня 2018 року Конституційна палата визнала неконституційність статті 12 закону «Про гарантії діяльності президента», яка гарантує абсолютну недоторканність екс-президента Киргизстану. Палата вирішила, що недоторканність може бути знята. Але процедура повинна бути не менш складною, ніж імпічмент.
Статус екс-президента Киргизстану мають Роза Отунбаєва і Алмазбек Атамбаєв. Аскар Акаєв і Курманбек Бакієв після революцій були позбавлені цього статусу.
