У Києві під вечір пройшла ще одна хода з нагоди Дня добровольця і на знак протесту проти агресії Росії. Цю ходу завершили під будівлею посольства Росії.
Ця акція, як і попередня хода в Києві, що пройшла вдень, відбулися без грубих порушень правопорядку, повідомила поліція Києва.
За її оцінкою, в вечірній ході взяли участь близько 1 тисячі осіб. Агентство «Укрінформ» оцінило кількість учасників приблизно в 1700 осіб.
Раніше 14 березня кілька тисяч людей зібралися у центрі столиці з нагоди Дня українського добровольця і рушили від Михайлівської площі до урядового кварталу, до будівель Кабінету міністрів і офісу президента на Банковій, щоб оголосити свої вимоги – серед яких, зокрема, за їхніми словами, «припинити легалізацію ОРДЛО».
Поліція заявила, що в денній ході взяли участь майже 5 тисяч осіб. Організатори й агентства своїх окремих оцінок не подавали, але учасники, коментуючи заяву поліції, говорили, що насправді їх було «значно більше». Правоохоронні органи традиційно занижують кількість учасників акцій, що не є провладними.
Схожі акції відбулися 14 березня і в кількох інших містах України.
День українського добровольця був встановлений постановою Верховної Ради в 2017 році на 14 березня і вперше відзначений того дня того ж року. Саме цього дня 2014 року перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану прибули на полігон «Нові Петрівці» для формування першого добровольчого батальйону для захисту України від російської гібридної агресії.
11 березня на зустрічі Тристоронньої контактної групи в білоруському Мінську було домовлено вже на наступній зустрічі, 25 березня, підписати рішення про створення так званої консультативної ради. Офіційно документи зустрічі не були оприлюднені. Ці документи 13 березня опублікувало видання «Дзеркало тижня. Україна»; офіційний Київ не заперечив і не підтвердив прямо їхню правдивість.
В опублікованому документі, зокрема, йдеться про те, що в згаданій консультативній раді мають вести переговори повноважні представники України, з одного боку, і її окремих районів у Донецькій і Луганській областях, із іншого, а Росія стає лише спостерігачем, разом із Німеччиною, Францією й ОБСЄ. На думку критиків, це означає визнання суб’єктності незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР», підтримуваних і скеровуваних Росією і визнаних в Україні терористичними, а також визнання кремлівської тези про «внутрішній конфлікт» в Україні, бо Росія зі сторони переговорів із Україною перетворюється лише на стороннього спостерігача.
Після появи тексту документів голова офісу президента України Андрій Єрмак пізніше 13 березня підтвердив таку плановану структуру «консультативної ради», але намагався заперечувати, що це стане визнанням суб’єктності угруповань і зміни ролі Росії з агресора на посередника в переговорах між Києвом і ОРДЛО.
Дотепер Київ відкидав можливість прямих переговорів із окупаційними адміністраціями в Донецьку і Луганську, що їх підтримує і скеровує Росія. На переговорах про врегулювання на окупованій частині Донбасу в Тристоронній контактній групі сторонами переговорів наразі є Україна, Росія і ОБСЄ, представники угруповань перебувають там як спостерігачі і дотепер ставили свої підписи під документами як приватні особи. В оприлюднених документах із нинішньої зустрічі чи не вперше вони підписалися з титулами «повноважний представник окремих районів» Донецької і Луганської областей.
Після повідомлень про результати зустрічі в Мінську з вимогами до президента Володимира Зеленського з вимогою доручити представникам України в Тристоронній контактній групі «повернутися в рамки законодавства України» і не допустити підписання рішення про таку консультативну раду виступили не тільки численні активісти і група громадських організацій, а й низка народних депутатів із владної фракції «Слуга народу».
