Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час брифінгу розповів про п’ять пріоритетних напрямків подальшої роботи «Кримської платформи».
Так, за його словами, робота «Кримської платформи» буде спрямована на:
- зміцнення міжнародної політики невизнання спроби анексії Криму;
- застосування обмежувальних заходів (санкцій);
- протидію порушенням прав людини;
- забезпечення безпеки і свободи судноплавства;
- подолання економічних і екологічних наслідків окупації.
Міністр приділив особливу увагу декларації «Кримської платформи», яку підтримали всі держави-учасники саміту і Європейський союз. Він нагадав, що документ залишається відкритим для приєднання всіх бажаючих.
«Це найсильніший міжнародний документ щодо Криму, ухвалений на міжнародному рівні з 2014 року», – зауважив Кулеба.
23 серпня у Києві відбувся саміт «Кримської платформи». Учасники ухвалили спільну декларацію, в якій підтвердили підтримку територіальної цілісності України, засудили тимчасову окупацію Криму, мілітаризацію півострова, порушення прав людини та свободи судноплавства в регіоні й закликали Російську Федерацію до конструктивної участі в діяльності платформи.
Пізніше посол Нової Зеландії в Україні (з резиденцією у Варшаві) Мері Терстон передала Міністерству закордонних справ України ноту МЗС Нової Зеландії про приєднання до спільної декларації саміту «Кримської платформи».
