Лідер партії, яка перемогла на дострокових парламентських виборах у Косові 6 жовтня, заяив, що не прагне негайно відновити офіційні переговори для нормалізації відносин із сусідньою Сербією. В інтерв'ю агентству Associated Press 8 жовтня лідер партії Vetëvendosje («Самовизначення») Альбін Курті сказав, що переговори між Приштиною та Белградом наразі не є його пріоритетом як імовірного нового голови уряду.
«Це не може бути першочерговим завданням у мій перший день як нового прем'єр-міністра», – відзначив він.
На позачергових виборах у частково визнаному Косові перемогла досі опозиційна лівонаціоналістична партія Vetëvendosje («Самовизначення»), друге місце з незначним відставанням здобуває теж досі опозиційна правоцентристська консервативна партія «Демократична ліга Косова» (LDK). Перша з них набирає понад 25,5 відсотка голосів, друга майже 25 відсотків. Досі владна Демократична партія Косова (PDK) має наразі трохи більш як 21 відсоток.
В однопалатному парламенті Косова зі 120 місць 100 обираються на прямих виборах, ще 20 зарезервовані для представників національних меншин, із них 10 – для косовських сербів. Серед цих меншин проводять окремі вибори, зокрема, в 10 муніципалітетах із головно сербським за національністю населенням за ці 10 місць змагалися 50 кандидатів.
Позачергові вибори спричинила липнева відставка прем’єра Рамуша Харадіная, свого часу польового командира сепаратистського угруповання косовських албанців «Армія визволення Косова», яке воювало з Сербією (тоді ще Югославією) за незалежність регіону, – після того, як прокурори у справах воєнних злочинів із Гааги викликали його для допиту щодо його ролі як провідника бойовиків-сепаратистів.
Громадське невдоволення роботою трипартійної владної коаліції на чолі з Харадінаєм поліпшило шанси опозиційних партій.
Сербія, Китай, Росія, Україна та п'ять країн Європейського союзу не визнають державність Косова, хоча це зробили вже понад 110 країн. Діалог між Сербією та Косовом розпочався у 2011 році, але значного прогресу сторони не досягли.
