Упродовж дев’яти місяців у 2020 році в Україні у соцмережах виявили 250 000 дезінформаційних повідомлень щодо коронавірусу. Про це свідчать дані дослідження на замовлення Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) та Дитячого фонду Організації Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ).
«Впродовж дев’яти місяців (з березня до листопада 2020 року) дослідники, використовуючи передову платформу для моніторингу й аналізу соціальних медіа SemanticForce, відслідкували понад 30 мільйонів повідомлень пов’язаних з тематикою COVID-19 у соціальних медіа. У процесі дослідження було виявлено 250 000 повідомлень дезінформаційного характеру, пов’язаних із COVID-19, в українських онлайн ЗМІ, блогах, форумах, соціальних мережах та месенджера», – повідомила пресслужба ПРООН в Україні.
В організації зазначили, що виявлені дезінформаційні наративи включають маніпулятивну та відверто неправдиву інформацію щодо носіння масок, конспірологічні теорії про походження та навіть сам факт існування новітнього коронавірусу та хвороби COVID-19, брехливі чутки щодо ефективності тестування на коронавірус і вакцинації, та іншу недостовірну інформацію щодо COVID-19.
Також паралельно з дослідженням провели опитування громадської думки, розповіли у ПРООН.
Відповідно до результатів опитування, приблизно третина українців вважають, що їхні шанси заразитися новітнім коронавірусом низькі.
Трійку лідерів джерел, яким надають перевагу громадяни України, посідають соціальні медіа (42 відсотки), телебачення (26 відсотків) та лікарі й медики (24 відсотки).
«Незважаючи на це, українці зауважили, що джерела, яким вони найбільше довіряють, – це їхні лікарі та медики (39 відсотків) і лікарі та спеціалісти у сфері охорони здоров’я (через ЗМІ) (29 відсотків), тоді як лише 27 відсотків довіряють соціальним медіа як джерелу надійної інформації», - додали у ПРООН.
За словами постійної представниці ПРООН в Україні Дафіни Ґерчевої, дослідження показало, що інфодемія становить реальну загрозу громадському здоров’ю в Україні і що для її подолання уряду важливо об’єднати зусилля з громадськими організаціями, фактчекерами та лідерами думок у соціальних медіа.
«Конспірологічні теорії, плітки та зловмисне дезінформування може швидко набути вірусного поширення в соціальних мережах, особливо за низького рівня довіри громадськості до державних інституцій», – заявила Ґерчева.
У дослідженні запропоновано низку рекомендацій для уряду, ЗМІ та соціальних медійних платформ щодо боротьби з інфодемією COVID-19.
«Уряду рекомендовано створити Командний центр з питань COVID-19, щоб координувати ключові групи (уряд, громадські організації, організації фактчекерів, ЗМІ, лідери думок). Для подолання високого рівня недовіри до уряду йому потрібно систематично залучати лідерів думок із різних галузей для поширення меседжів щодо громадського здоров’я», – пояснили у ПРООН.
Серед інших рекомендацій – використання гумору, щоб збільшити охоплення важливої інформації про громадське здоров’я, підтримка організацій фактчекерів грантами, медіа-партнерств і спеціальних розділів на вебсайтах, а також заохочення соціальних мереж налаштовувати свої алгоритми так, щоб вони вловлювали дезінформацію та обмежували її появу в новинних стрічках користувачів, додали в організації.
