Президент Хорватії Зоран Міланович не дав згоди на пропозицію уряду про участь хорватських військових у місії НАТО з підготовки і сприяння безпеці України. Про таке рішення президента напередодні повідомив його офіс. За його словами, участь хорватських військових у місії «потенційно може завдати шкоди національним інтересам» Хорватії.
В Альянсі у відповідь на запит Радіо Свобода 2 жовтня наголосили, що лідери держав-членів погодили заходи на підтримку України на саміті НАТО у Вашингтоні в липні цього року. Хорватію на саміті у Вашингтоні представляв президент країни Зоран Міланович, який також дав згоду на цей пакет.
Міланович зазначив, що під час саміту не виступав проти, «оскільки після ухвалення рішення країни-члени вирішують, чи братимуть вони участь у цій діяльності та як».
Читайте також: Київ розкритикував заяву президента Хорватії про те, що «Крим більше ніколи не буде Україною»
У пресслужбі НАТО заявили, що не хочуть коментувати рішення Мілановича, зазначивши, що будь-які питання щодо внеску Хорватії в ці зусилля слід адресувати владі країни.
Офіційні особи Альянсу нагадали, що новопризначений генсекретар НАТО Марк Рютте вже в перший день перебування на посаді підтвердив, що підтримка України у боротьбі з російською агресією залишається ключовим пріоритетом для Альянсу.
Прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович назвав «маніпуляцією» рішення президента Зорана Мілановича не погоджувати участь хорватських солдатів у діяльності НАТО з підтримки України.
За словами Пленковича, це рішення «підриває міжнародну позицію Хорватії».
Прем’єр-міністр Хорватії відкинув твердження, що це мало б захистити Хорватію від втягнення в конфлікт з Росією, заявивши, що Міланович лише врятував п’ятьох офіцерів від поїздки до Вісбадена в Німеччині, де, згідно з рішенням липневого саміту Альянсу, планують запустити нове командування Україна-НАТО для координації поставок озброєнь і тренувань для українських Збройних сил.
Голова хорватського уряду підтвердив, що жоден хорватський військовий не поїде в Україну.
Міланович напередодні заявив, що російська агресія проти України є неприйнятною і є порушенням міжнародного права, «яке ми всі маємо засудити». «Хорватія надає і продовжить надавати допомогу Україні, але ця допомога не може передбачати жодної форми участі військовослужбовців хорватських збройних сил. Будь-яке інше втручання, особливо таке, яке передбачало б участь хорватських військ, означало б відхід від національних інтересів Республіки Хорватія і потенційно могло б поставити під загрозу її громадян», – сказав президент Хорватії.
В офісі Мілановича зауважили, що, згідно з конституцією, уряд може вимагати голосування в парламенті Хорватії щодо запропонованого рішення, і якщо пропозиція уряду отримає підтримку двох третин членів парламенту, рішення набуде чинності, а президент «буде його виконувати».
Мілановича неодноразово називали проросійським політиком, хоча він це заперечував. Раніше президент Хорватії виступав проти прийому Фінляндії і Швеції до НАТО, а також проти навчання українських військ у Хорватії в рамках зусиль ЄС. Міланович також критикував західні країни за постачання Україні танків й іншого озброєння, заявивши, що ці зусилля лише продовжать війну.
Хоча посада президента у Хорватії має переважно церемоніальний характер, Міланович формально є верховним головнокомандувачем збройних сил. Його антизахідні висловлювання викликали критику уряду країни, який підтримав Україну в її боротьбі проти агресії Росії.
Форум