У Міністерстві закордонних справ Росії заявляють, що домовленість із Німеччиною і Францією про спостерігачів цих країн у Керченській протоці передбачає лише одноразовий візит цих спостерігачів.
«Наш президент (Росії Володимир Путін – ред.) у недавній розмові з канцлером Німеччини домовлявся про те, що будуть одноразові відвідини експертів-спостерігачів Німеччини і Франції, які зроблять належні нотатки і повідомлять про них своїм урядам. Про це йшла мова. Все інше – штучна вигадка, що в основному пов’язана з політологами, журналістами… Ми про інше не домовлялися», – сказав на прес-конференції в Москві заступник міністра закордонних справ Росії Григорій Карасін.
Про згоду президента Росії Володимира Путіна з пропозицією канцлера Німеччини Анґели Меркель направити німецьких і французьких спостерігачів до Керченської протоки заявив 18 січня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. За його словами, таку згоду Путін надав більш як за місяць до того, «але поки що ніяких приїздів ми не спостерігаємо».
При цьому Сергій Лавров, виступаючи після зустрічі з міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом у Москві, додав, що німецька пропозиція містить вимогу узгодити приїзд західних фахівців із Україною, але Москва з цим не згодна.
Тоді він не уточнював, чи мало йтися про одноразовий приїзд, чи, як припустили в Києві, про створення більш-менш постійної спостережної місії в окупованій Керчі, з порту якої здійснюється керування проходом суден через Керченську протоку.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін, коментуючи ту заяву Москви, заявляв того ж дня після своєї зустрічі з Гайко Маасом, який із Росії прибув до Києва: «Спроба Росії затягнути фахівців Німеччини й Франції до Керченського порту і таким чином політично намагатися легалізувати окупацію Криму за визначенням неможлива. Ну і, звичайно, для нас неприпустимі сам факт і сама ідея отримання згоди окупанта до окупованої території».
«Моніторинг має базуватися на чіткій політичній позиції щодо неправомірності узурпації Росією суверенних прав України. Це наша фундаментальна позиція. Ну і, звичайно, ми прекрасно розуміємо, що принцип свободи судноплавства і принцип безпеки судноплавства важливі, але це два фундаментально різні принципи. Тому той механізм моніторингу, про який ми будемо говорити, не має обмежуватися якимись фізичними аспектами руху суден Керченською протокою або питанням лоцманської підтримки. Він має бути зосереджений саме на досягненні свободи судноплавства», – заявив Клімкін. Він додав, що домовився з Маасом про проведення експертних консультацій щодо здійснення моніторингу – вочевидь маючи на увазі якийсь тривалий механізм такого моніторингу.
Напруженість у регіоні Керченської протоки, в якій, відповідно до українсько-російської угоди і міжнародного морського права, має існувати свобода судноплавства, але яку фактично з часу окупації Криму наразі контролює Росія, різко зросла після 25 листопада 2018 року. Тоді Росія в результаті відкритого нападу з застосуванням зброї на ураження захопила в міжнародних водах поблизу Керченської протоки 24 українських моряків, які стали військовополоненими, і три їхні кораблі, коли ті намагалися пройти протокою з Чорного в Азовське море. Дії Росії викликали різку критику в багатьох країнах, у першу чергу в Європі, а також у США, разом із вимогами негайно звільнити моряків. У Києві також анонсували наступні спроби проходу військових кораблів через Керченську протоку, можливо, з міжнародними спостерігачами на борту.
