Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв, виступаючи із «посланням» до народу 1 вересня у парламенті, анонсував позачергові президентські вибори цієї осені.
Також у 2023 оці відбудуться дострокові вибори до Мажилісу – нижньої палати парламенту Казахстану. Після цього уряд країни піде у відставку і буде сформовано новий, сказав Токаєв.
За його словами, термін президентських повноважень буде збільшений із п’яти до семи років. Сам Токаєв має намір виставити свою кандидатуру на майбутніх виборах.
Відповідно до чинного законодавства, президент Казахстану обирається терміном на п’ять років і може обіймати посаду не більше двох термінів поспіль. Термін повноважень чинного президента спливає у 2024 році. Раніше він заявляв, що планує працювати два терміни.
У червні влада в Казахстані провела референдум про внесення змін до Конституції, відповідно до яких з Основного закону прибрали всі згадки про першого президента Нурсултана Назарбаєва, зокрема пункт про його право балотуватися на посаду глави держави більше двох разів поспіль.
Токаєв обійняв пост президента після відставки Назарбаєва у березні 2019 року і знову лпинився у кріслі президента за підсумками позачергових виборів 9 червня того ж року. За офіційними даними, він отримав понад 70 відсотків голосів. Вибори супроводжувалися масовими антиурядовими протестами. По країні відбулися масові затримання громадян. Опозиція та незалежні спостерігачі заявляли, що вибори були затьмарені «вкиданням бюлетенів та крадіжкою голосів».
Західні спостерігачі не визнали жодних виборів у Казахстані вільними та справедливими. Критики звинувачували уряд Токаєва, як і його попередника Нурсултана Назарбаєва, у придушенні інакодумства та порушенні прав людини. Нур-Султан у відповідь на критику заявляв, що права людини в країні дотримуються, проводяться реформи, розвиваються демократичні інституції.
