Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв закликав до диверсифікації маршрутів постачання нафти з країну через день після того, як російський суд призупинив роботу на великому експортному трубопроводі.
Токаєв 7 липня закликав казахстанських офіційних осіб вивчити можливість будівництва трубопроводу дном Каспійського моря, запропонованого раніше проєкту, який дозволить експортувати казахстанську нафту на західні ринки в обхід Росії.
Коментарі Касима-Жомарта Токаєва 7 липня підкреслили стурбованість Казахстану щодо виведення його нафти, яка є основним джерелом державного доходу, на світові ринки. Це також підкреслило потенційну напруженість між Казахстаном і Росією, чиї відносини погіршилися на тлі повномасштабної російської війни проти України.
Близько 80 відсотків нафти, що експортується з Казахстану, надходить через Каспійський трубопровід до терміналу в російському чорноморському порту Новоросійськ.
Напередодні Приморський районний суд у цьому місті виніс ухвалу про зупинення роботи морського нафтового терміналу Каспійського трубопровідного консорціуму на 30 днів.
У рішенні суду йдеться про те, що припинення дії терміналу необхідне для усунення порушень у документах, виявлених у квітні Ространснаглядом. Сам консорціум подав апеляцію, вказавши, що зупинка прокачування нафти призведе до незворотних пошкоджень обладнання.
Російський суд заблокував постачання нафти невдовзі після того, як президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв у розмові з головою Євроради Шарлем Мішелем запропонував «стабілізувати ситуацію» на ринках вуглеводнів у світі. Багато російських ЗМІ цитували цю частину розмови як пропозицію замінити для Євросоюзу російську нафту, яка потрапила під санкції ЄС.
Власник морського терміналу, Каспійський трубопровідний консорціум (КТК), оскаржуватиме рішення у вищому суді. Каспійський трубопровідний консорціум щодня постачає партнерам до 51,2 мільйона барелів сирої нафти, що становить 1% світового обсягу нафти. 31% акцій КТК належить Російській Федерації, 20,75% – Казахстану; іншими акціонерами є іноземні компанії, наприклад американські Chevron і ExxonMobil та італійська Eni.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну США та Євросоюз наклали економічні санкції на російську нафту, проте вони не стосувалися транзиту казахстанської та іншої іноземної нафти через російські термінали, де її завантажують у танкери та доставляють споживачам у різних країнах світу. Санкції проти Росії привели до скорочення експорту російських енергоносіїв та зростання цін на міжнародному нафтовому ринку.
