Члени спільної слідчої групи з розслідування тяжких міжнародних злочинів в Україні (JIT) будуть розслідувати злочин геноциду – про це повідомив Офіс генерального прокурора 14 квітня.
«Члени спільної слідчої групи з розслідування тяжких міжнародних злочинів в Україні (JIT) підписали угоду щодо розслідування не лише воєнних злочинів, але й злочину геноциду. Це відбулося у Вільнюсі після робочого засідання», – мовиться у повідомленні.
Як заявив генеральний прокурор Андрій Костін, угода дозволить учасникам JIT обмінюватися доказами та інформацією, а роботу групи зможуть посилити міжнародні експерти.
Костін вказав на те, що від початку повномасштабного вторгнення було помітно, що воєнні злочини на окупованих територіях України мають ознаки переслідування українців як національної групи.
Читайте також: МЗС закликає Міжнародний кримінальний суд «звернути увагу» на відео зі стратою полоненого
«Наразі в наших розслідуваннях перевіряємо два основні аспекти: чи мають окремі воєнні злочини ознаки геноциду та чи свідчать виявлені патерни про сплановану політику геноциду», – додав він.
Координаційна зустріч JIT тривала у Вільнюсі два дні, учасники, за повідомленням Офісу, обговорювали хід розслідувань, їхні напрями та консультувалися щодо важливих рішень у діяльності JIT, а також можливість приєднання Європолу до групи.
У березні 2023 року експерти Незалежної міжнародної слідчої комісії ООН презентували доповідь, у якій вказали факти воєнних злочинів у ході російської агресії в Україні. Водночас голова Комісії Ерік Мьосе на питання, чи можна вважати наведені факти геноцидом, відповів, що поки таких доказів не знайшов.
Геноцид і його ознаки у діях Росії проти України
Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники.
А саме:
- оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
- публічні заклики до знищення українців;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я України з метою позбавити людей електроенергії, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших засобів для життя;
- переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
- винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
- запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.
Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.
