Президент Ірану Хасан Роугані заявляє, що його країна ніколи не піде на переговори зі Сполученими Штатами Америки під тиском чи з позиції слабкості.
За його словами, «американська тактика «максимального тиску» на Іран приречена на провал».
Це Іран одного дня змусить США піти на переговори, додав він.
Сполучені Штати після виходу 2018 року з багатосторонньої міжнародної угоди про обмеження ядерної програми Ірану в обмін на скорочення санкцій поновили свої попередні санкції проти Тегерану, а потім ще й розширили їх. Президент США Дональд Трамп твердить, що умови тієї угоди 2015 року недостатні, щоб відвернути можливість для Ірану створити ядерну зброю, і що треба домовлятися про цілком нову угоду. В Ірані вже неодноразово відкидали розмови про нову угоду. Інші учасники нинішньої угоди – ЄС, Велика Британія, Франція, Німеччина, Китай і Росія – підтверджували, що Іран, всупереч заявам Трампа, дотримувався угоди. Але останнім часом Іран почав демонстративно порушувати деякі умови угоди одну за одною, заявляючи, що робить це через те, що інші учасники угоди роблять замало, щоб пом’якшити чи відшкодувати для Тегерану вплив санкцій США і що він скасує ці свої кроки, як тільки інші учасники зроблять належне.
Крім того, Хасан Роугані, виступаючи напередодні парламентських виборів, що мають відбутися наступного тижня, також закликав виборців прийти і проголосувати, незважаючи на те, що до балотування не допустили тисячі кандидатів, серед них і 90 парламентарів нинішнього скликання.
Ці вибори стануть випробуванням популярності Роугані, відносно поміркованого діяча в системі ісламської влади Ірану, який, будучи головою уряду країни, намагався виконати свої обіцянки поліпшити життя людей в умовах, коли економічні санкції США завдали важкого удару по економіці Ірану і підірвали іранську грошову одиницю.
Також 71-річний Роугані заперечив, що може піти в відставку, і пообіцяв, що пробуде на посаді до кінця його другого й останнього президентського терміну наприкінці наступного року.
Він признався, що з часу приходу на посаду двічі подавав у відставку, але її не приймав фактичний голова держави, верховний керівник аятола Алі Хаменеї.
В ісламській системі влади в Ірані саме верховний керівник (рахбар), обраний вузьким колом чільного ісламського духовенства з власних лав, є фактично довічним головою держави, який ухвалює визначальні рішення; президент же, який обирається всенародно, лише виконує деякі публічні функції, зазвичай притаманні головам держав (зустрічі з іншими державними керівниками, прийняття вірчих грамот послів тощо), а також є головою свого уряду (окремої посади прем’єра немає).
