Група європейських країн закликала Іран скасувати своє рішення відновити збагачення урану до вищих рівнів і попередила, що це порушення ядерної угоди 2015 року може мати серйозні дипломатичні наслідки.
«Цей крок, який не має ніякого вартого довіри виправдання задля цивільних цілей і тягне значні ризики щодо поширення ядерної зброї, є очевидним порушенням із боку Ірану … і далі спустошує ядерну угоду», – заявили три європейські країни-учасниці угоди у спільній заяві.
«Він також створює небезпеку підриву важливої можливості повернутися до дипломатії з приходом нової адміністрації у США», – наголосили Велика Британія, Німеччина і Франція, які, разом із Китаєм, Росією й самим Іраном, є сторонами ядерної угоди.
Вони закликали Іран негайно відмовитися від збагачення урану до рівня в 20 відсотків і повернути свою програму збагачення в межі, визначені угодою.
4 січня Іран заявив, що, як і обіцяв попередніми днями, відновив власне збагачення урану до 20-відсоткового рівня на своєму підземному комплексі «Фордо». Такий рівень є важливим вихідним пунктом для подальшого збагачення до рівнів близько 90%, потрібних для виробництва ядерної зброї, якщо раптом Тегеран вирішить створити її. Іран стверджує, що його ядерна програма має суто мирні цілі.
Ядерна угода дозволяє Іранові власне збагачення до рівня в 3,67%, а також забороняє роботу комплексу «Фордо». Останнім часом Іран свідомо порушував пункт про рівень збагачення, як і деякі інші пункти угоди, але до меншої міри – зокрема, збагачуючи уран до рівня приблизно в 4,5 відсотка.
Президент Ірану, відносно поміркований Хасан Роугані виступає проти 20-відсоткового збагачення. Але в системі влади Ірану вирішальні рішення ухвалює не президент, який є фактично обраним головою уряду – такі рішення є прерогативою «рахбара», верховного керівника Ірану, аятоли Алі Хаменеї, який є представником консервативної клерикальної верхівки, обраним у її вузькому колі.
Три європейські держави, відомі як E3, намагалися втримати ядерну угоду чинною після того, як нинішній президент США Дональд Трамп 2018 року вивів свою країну з неї і наклав тяжкі санкції на Іран, влаштувавши Тегеранові кампанію «максимального тиску».
Іран у відповідь почав поступово демонстративно порушувати окремі пункти угоди, зокрема щодо дозволеної йому кількості збагаченого урану і рівня його збагачення. Іран заявляє, що повернеться до повного виконання умов угоди, як тільки США і E3 виконають свою частину домовленості, а саме нададуть Тегеранові передбачену угодою економічну допомогу.
Обраний президент США Джо Байден давав знати, що поверне свою країну до цієї угоди, якщо Іран повернеться до її дотримання, але в цьому процесі не буде порушувати інші питання, які можуть непокоїти США, – такі, як іранська програма балістичних ракет чи підтримка Тегераном своїх регіональних союзників.
Іран же заявляє, що його ракетна програма і регіональна політика взагалі не є предметом обговорення, а для виконання Тегераном вимог угоди спершу США і E3 мають виконати свої зобов’язанні, і ніяке «переукладення» угоди неможливе.
Згадана багатостороння угода, укладена 2015 року, коли Байден був віцепрезидентом США, має на меті не допустити створення Іраном ядерної зброї і накладає на нього певні обмеження в ядерній діяльності. Трамп іще до приходу до влади твердив, що виведе США з цієї угоди, і врешті зробив це 2018 року – попри те, що інші її учасники і МАГАТЕ підтверджували, що Іран дотримувався її.
