Оскільки чинний президент США та його головний суперник на виборах мають кардинально різні позиції щодо укладеної у 2015 році Іранської ядерної угоди та інших аспектів ведення політики стосовно офіційного Тегерану, то результати президентських виборів 3 листопада матимуть вплив і на розвиток Ірану в наступні роки.
Президент Дональд Трамп, який хоче переобратися на посаду від Республіканської партії, планує зберегти масштабні економічні санкції проти Ірану, щоб змусити його переглянути міжнародну угоду, яка, на його думку, має істотні недоліки та загрожує безпеці Сполучених Штатів.
Кандидат від Демократичної партії Джо Байден, який свого часу працював над Іранською ядерною угодою, як віцепрезидент при Бараку Обамі, стверджує, що політика «максимального тиску» Трампа на Іран «мала неприємні наслідки», провокуючи офіційний Тегеран та підриваючи стабільність.
Угода, укладена між великими світовими державами і Тегераном, більш відома під абревіатурою СВПД (Спільний всеосяжний план дій), має на меті зробити складнішою для Ірану потенційну розробку атомної зброї, обмежуючи його ядерну діяльність в обмін на послаблення санкцій.
Трамп і Іран
Дональд Трамп вивів США з угоди у 2018 році і відновив санкції, згодом ще й посиливши їх. З тих пір економіка Ірану дуже постраждала, іранська грошова одиниця різко знецінилася, а Вашингтон і Тегеран двічі наближалися до військового конфлікту.
Іран випустив ракети по американській базі у сусідньому Іраку у січні 2020 року у відповідь на вбивство генерала Касема Сулеймані, який очолював елітний спецпідрозділ «Кудс».
Раніше, у червні 2019 року, Трамп заявив, що в останню хвилину скасував військовий удар, який був спрямований на три об'єкти на території Ірану, у відповідь на збиття американського безпілотника Тегераном, аргументуючи це побоюванням, що могло загинути багато людей.
Байден і Іран
Джо Байден заявив, що він готовий дотримуватися більш дипломатичного курсу у відносинах з Іраном і, якщо Іран повернеться до виконання своїх обов'язків, повернути Сполучені Штати до СВПД.
«Є розумний спосіб протидіяти [Тегерану] і спосіб, який приречений на провал. Підхід Трампа, вочевидь, є останнім», – сказав Байден у січні 2020 року, коли відносини між США та Іраном загострилися.
Трамп у напруженості відносин навпаки звинуватив адміністрацію Обами, мимоволі натякаючи на Байдена, і сказав, що укладена ядерна угода принесла користь Ірану за рахунок американської безпеки.
Ядерна угода нині «висить на волоску», в той час як європейські союзники Вашингтона намагаються її вберегти.
Аналітики вважають, що другий термін Трампа, скоріш за все, означатиме остаточний кінець угоді, але і перемога Байдена може бути не достатньою для вирішення проблем, пов'язаних з договором.
Очікується, що сперечатися щодо Ірану Байден і Трамп будуть 26 вересня, коли зустрінуться під час перших із трьох дебатів, запланованих перед виборами.
«Найгірша угода за всю історію»
Політика Трампа навряд стала сюрпризом для Ірану. Під час своєї президентської кампанії у 2016 році Дональд Трамп пообіцяв вивести США з СВПД, договору, який уклали п'ять постійних членів ради безпеки ООН – США, Росія, Китай, Велика Британія, Франція – а також Німеччина та Європейський Союз.
В рамках угоди, Іран зобов'язався:
- обмежити збагачення урану;
- скоротити його запаси на 15 років;
- дозволити міжнародним спостерігачам перевіряти дотримання ним угоди;
- надати доступ до незаявлених об'єктів.
Натомість Сполучені Штати та інші держави погодилися послабити санкції, розморозивши 150 мільярдів доларів іранських коштів, які зберігалися у банках по всьому світу.
Трамп «накинувся» на домовленості назвавши їх «найгіршою угодою в історії». Він сказав, що Іран буде використовувати гроші, які отримає внаслідок послаблення санкцій, для фінансування своєї терористичної діяльності на Близькому Сході.
Діяльність Ірану за кордоном, на думку адміністрації Трампа, включає в себе:
- відправку військових радників та бойовиків до Сирії, на підтримку уряду Башара аль-Асада у руйнівній війні;
- продаж сучасної зброї єменським повстанцям Хуті, які протистоять підтримуваному Саудівською Аравією уряду;
- фінансування бойового угруповання «Хезболла» у Лівані;
- розпалювання ворожнечі до США в Іраку.
«СВПД збагатив іранський режим і поживив його згубну поведінку, в кращому випадку просто відтермінувавши його вміння створювати ядерну зброю, і дозволивши йому зберегти ядерні дослідження та розробки», – йдеться у заяві Білого Дому від 8 травня 2018 року, в якому і мовиться про вихід з угоди.
Цей крок був спрямований на те, щоб укласти з Тегераном нову угоду, яка б вирішила занепокоєння Трампа. Але Іран не зробив жодного кроку для пошуку нової угоди і незабаром оголосив, що активізує роботу над своєю програмою ядерного збагачення усупереч СВПД.
Загострення відносин довго чекати не довелося.
Страхи війни
Сполучені Штати Америки звинуватили Іран в атаці на танкери в Оманській затоці у травні та червні 2019 року. Через кілька днів після червневої атаки, безпілотник США був збитий іранськими силами, що ледь не спонукало Трампа нанести удар по кількох цілях в Ірані, а це могло викликати жорстку реакцію Тегерану.
Ситуація знову загострилася у грудні, коли США нанесли удар по підтримуваних Іраном бойовиках, після їх нападу на іракську базу.
Кілька днів по тому протестувальники, підтримувані Іраном, штурмували територію посольства США в Іраку, а 3 січня США вбили Сулеймані ударом безпілотника.
Це вбивство сколихнуло світову спільноту, і у відповідь Іран випустив ракети по американських базах в Іраку, провокуючи ризик виникнення регіональної війни.
Після першої атаки в Оманській затоці, Сполучені Штати збільшили чисельність своїх військ на Близькому Сході приблизно на 18 тисяч осіб, щоб протистояти Ірану.
Трамп стверджував, що Сулеймані планував здійснити напад на американських дипломатів і військових і заявив, що його вбивство було спрямоване на «зупинення війни».
Байден припустив, що все було навпаки.
«Коли угода з Іраном була в силі, не було такого небезпечного циклу відвертих провокацій та заходів у відповідь», – сказав він 7 січня, після іранської ракетної атаки на базу США.
«Президент, який каже, що хоче поставити кінець нескінченній війні на Близькому Сході, небезпечно наближає нас до початку ще однієї», – заявив Байден.
Адміністрація Трампа продовжує накладати нові санкції на Іран, включно з обмеженнями проти ще 11 організацій та 3 фізичних осіб 3 вересня, з надією, що «політика максимального тиску» змусить зламати спротив уряду до нової угоди.
Критики стверджують, що це може підштовхнути Іран до іншого суперника США – Китаю.
Повідомляється, що Тегеран та Пекін уклали 25-річну угоду на суму у 400 мільярдів доларів щодо співпраці у сфері енергетики, інфраструктури і оборони, яка могла б допомогти Ірану зменшити вплив санкцій.
Адміністрація Трампа зараз намагається блокувати будь-які продажі зброї Ірану безстроково. У рамках ядерної угоди, ембарго ООН на продаж зброї Ірану та Іраном закінчується в жовтні, і адміністрація Трампа категорично проти цього кроку.
Наприкінці серпня, адміністрація Трампа подала скаргу в Раду Безпеки ООН, намагаючись відновити всі санкції ООН стосовно Ірану, включно з ембарго на поставку зброї, базуючись на тому, що Іран не дотримується СВПД.
Запаси урану
Уряд Ірану збільшив збагачення та запаси урану у відповідь на санкції США. Держсекретар США Майк Помпео 8 вересня заявив, що запаси Ірану у 10 разів перевищують ліміт, встановлений СВПД.
Європейські країни, які є частиною СВПД «мають усвідомити, що ядерна угода – це історія і слід доєднатися до більш жорстких санкцій», – сказав Помпео у своєму твіті.
У Ради Безпеки ООН є 30 днів, щоб ухвалити резолюцію щодо скасування санкцій ООН, утім цього, скоріш за все, не станеться. Адже у США є право вето.
Деякі експерти кажуть, що Іран, зіткнувшись із санкціями і США, і ООН, може вирішити вийти з СВПД.
Байден сказав натомість, що він знову приєднається до СВПД і буде розбудовувати його, якщо Іран повернеться до дотримання своїх обов'язків.
«Єдиний шлях виходу з цієї кризи – це дипломатія, прозора, вперта дипломатія, яка базується на стратегії, а не на одноразових рішеннях чи способах показати свою перевагу», – сказав Байден у січні.
Проте, аналітики кажуть, що СВПД може не дожити до початку виборів через сильний тиск з боку США, а будь-яка нова угода – як і та, що існує – займе роки напрацювань.
Глухий кут. Повторні переговори?
«Навіть якщо СВПД залишиться в дії, адміністрація Байдена може зіткнутися з труднощами, щоб повернути Іран до виконання умов», – сказав Бехнам Бен Талебу, старший науковий співробітник Фонду захисту демократії, аналітичного центру у Вашингтоні.
Якщо Іран вважає, що йому не потрібне економічне полегшення від санкцій, так як Байдену необхідні дипломатичні досягнення, він може розраховувати на нові поступки з боку президента США, що поставить його адміністрацію у скрутне становище.
«Що б тоді зробила [адміністрація Байдена]? Повернулась би до політики Трампа? Це поки залишається великим питанням», – сказав Талебу CNBC у серпні.
Майкл Сінгх, директор Вашингтонського інституту і колишній старший керівник Ради Національної безпеки, сказав, що СВПД «фактично мертвий», незалежно від результатів виборів.
За словами Сінгха, Трамп не повернеться до угоди, якщо він переможе, в той час як Байден може зіткнутися з вимогами з боку Ірану щодо компенсацій, якщо він намагатиметься вберегти угоду.
«Сполучені Штати не підуть на на односторонні поступки, то ж найімовірнішим результатом буде або глухий кут, або ефективний перегляд умов угоди», – написав він у твіттері 2 вересня.
