Широко критикований закон про «іноземних агентів» набув чинності в Грузії 1 серпня, через два місяці після того, як владна партія домоглася його ухвалення, попри внутрішні протести і міжнародні попередження про те, що це ставить під загрозу подальшу інтеграцію країни з Заходом.
При цьому до Конституційного суду подані кілька позовів, зокрема перше в історії звернення президентки Саломе Зурабішвілі, які оскаржують конституційність закону.
Закон вимагає від неурядових організацій і медіагруп, які отримують щонайменше 20 відсотків свого фінансування з-за меж країни, реєструватися як організації, «що переслідують інтереси іноземної держави».
Порушення можуть призвести до штрафу в еквіваленті понад 9000 доларів.
Закон створений за моделлю подібного законодавства в Росії, яке було ухвалене 2012 року й поступово розширювалося й посилювалося, щоб охопити ширші групи громадянського суспільства, правозахисників, медіаорганізацій. У Росії закон призвів до закриття десятків організацій, а активістів і журналістів змусив залишити країну.
Вважається, що переважна більшість із близько 10 тисяч некомерційних організацій Грузії отримують фінансування з-за кордону. Десятки відомих організацій пообіцяли не дотримуватися закону, але активісти кажуть, що штрафи «потоплять» багато менших НУО.
У США після ухвалення закону про «іноагентів» заявили, що починають «всеосяжний перегляд» відносин із Грузією, а 31 липня повідомили, що призупиняють надання допомоги уряду Грузії на суму понад 95 мільйонів доларів.
Європейський союз призупинив переговори з Грузією щодо членства, заявивши, що закон про «іноагентів» суперечить основним демократичним цінностям блоку.
Форум