Повідомлення компанії Facebook про блокування низки облікових записів, що стосуються України, в однойменній соцмережі і в сервісі Instagram, опинилося в фокусі уваги міжнародних журналістських розслідувань. Нью-йоркська компанія Graphika, яка, серед іншого, займається й дослідженням дезінформації в інтернеті, встановила: одна з груп заблокованих облікових записів була тісно пов’язана з мережею сайтів, які публікували фіктивні статті й розповсюджували проросійську й антизахідну пропаганду. Більшість цих сайтів адмініструвалася з нині окупованого Луганська.
Одна з викритих компанією Facebook пропагандистських операцій у соцмережах, за її повідомленням, була пов’язана з «особами в Луганській області України», а також із українською політичною групою «Боротьба» (марксистською організацією, що походить із Одеси, зазначили в компанії Graphika). Цю операцію викрили завдяки розслідуванню, яке в грудні 2020 року оприлюднили в Німеччині видання Die Welt і сайт netzpolitic.org.
Нинішнє розслідування компанії Graphika, про яке вона повідомила 12 січня, стало ширшим дослідженням цієї мережі. Адже вона охоплювала не тільки соцмережі, які були для неї тільки допоміжним засобом, а й низку спеціально створених сайтів – через них поширювали прокремлівську, антиукраїнську й антизахідну пропаганду російською, а також англійською, німецькою, французькою, іспанською й угорською мовами.
Широке охоплення
Публікації в соцмережах, як і самі сайти, були спрямовані на авдиторії, з одного боку, в Україні, Росії, Молдові, Білорусі, Казахстані й Киргизстані (російською мовою), а з іншого – у Великій Британії, Німеччині, Іспанії й інших країнах Заходу.
Як заявили в «Фейсбуці», ці 23 облікові записи в цій соцмережі і ще 19 в інстаґрамі, а також 25 сторінок і 11 груп у фейсбуці на час блокування ще «перебували на первісному етапі розбудови своєї авдиторії».
Graphika підтверджує: за її даними, робота цієї мережі в фейсбуці, інстаґрамі, а також і в твітері була для неї другорядною і не була особливо плідною – більшість дописів цієї мережі здобували лише лічені реакції на них або й узагалі жодної. Лише в однієї зі сторінок у фейсбуці було 7 тисяч підписників, інші мали менш ніж по 5 тисяч, половина з них не сягала й 1 тисячі. І в західних країнах, мови яких використовувалися, ця операція в соцмережах практично не мала ніякого впливу.
Концепція: просування пропагандистських сайтів і «відмивання дезінформації»
Зате вплив намагалася створити мережа сайтів, що працювали російською і п’ятьма європейськими мовами, і в цьому й полягала концепція викритої мережі, йдеться в розслідуванні. Частину вмісту цих сайтів складали реальні інформаційні повідомлення, взяті з вартих довіри засобів інформації.
Інші ж дописи були, схоже, оригіналами. І ці оригінальні дописи вихваляли Росію і нападали на її критиків: і всередині країни, і за її межами. Багато з тверджень у цій мережі були просто неправдиві – на кшталт того, що вірус, який викликає COVID-19, «випустили у світ США зі своєї таємної лабораторії в Україні», що «Україна експортує до Європи заражену радіацією пшеницю» чи що російський опозиціонер і жертва отруєння Олексій Навальний «є агентом ЦРУ США».
І ці ніби й не пов’язані між собою сайти, які називали себе «незалежними», в першу чергу російськомовні, цитували згадані фіктивні статті під приводом того, ніби вони походять із «західних ЗМІ». Таким чином, мовиться в розслідуванні компанії Graphika, діяльність цієї мережі сайтів, яка викрилася за ширмою публікацій у соцмережах, була по суті «відмиванням дезінформації».
Адміністрували з Луганська
Чи то випадково, чи й так і було задумано, головним фактичним результатом діяльності мережі було впровадження в російськомовний простір в інтернеті фальшивих повідомлень проти критиків Кремля і на захист кремлівських позицій, які подавалися як нібито взяті з західних джерел. І більша частина цієї операції базувалася на території України – а саме в непідконтрольному нині урядові країни Луганську.
Оператори цієї мережі вживали заходів, щоб спробувати приховати зв’язок між її елементами. Але цей зв’язок засвідчують численні показники. Майже всі ці сайти мають у своїх реєстраційних даних ту саму адресу електронної пошти їхнього чи то реєстратора, чи адміністратора, а ті кілька, які мали щодо цього інакші дані, були пов’язані з рештою IP-адресами сайтів чи спільними кодами GoogleAnalytics або трекерами Adsense.
Розслідування Die Welt/Netzpolitik встановило особу, електронна пошта якої була вказана для реєстрацій: цього чоловіка вони назвали «Максим Г.», а живе він у Луганську. Вони також зв’язалися з ним телефоном, але той твердив, що є лише вебдизайнером і не має нічого спільного зі вмістом сайтів, і отримав гроші за те, щоб тільки налаштувати ці сайти. Graphika підтвердила особисті дані цього чоловіка, але в нинішньому повідомленні не називає їх.
Alexej Hock, співавтор розслідування Die Welt/Netzpolitik:
Ці сайти, мовиться в цьому розслідуванні, поділяються на кілька тематичних груп. Зокрема, одна, російськомовна, спрямована на післярадянські держави, серед яких Киргизстан, Казахстан, Молдова і Білорусь. Їхній вміст переважно скопійований із реальних джерел. Сайти ж другої групи ведуться англійською, французькою, німецькою, іспанською, італійською й угорською мовами і спрямовані на відповідні європейські країни. І їхній вміст теж переважно взятий із автентичних сайтів.
На різні авдиторії – за схожим зразком
Але в усіх випадках поміж звичайних статей вставлена низка, вочевидь, підготовлених спеціально дописів. Зокрема, в російськомовних це були тексти, що вихваляли Росію і її союзників і критикували її гаданих суперників.
Наприклад, на сайтах, спрямованих на Молдову, в таких статтях критикували проєвропейську президентку Маю Санду і підтримували її проросійських супротивників, звинувачували її уряд (хоча вона щойно прийшла до влади) у великих витратах, стверджували про корупцію в керівництві її партії, про її особисту вину в політичній кризі в Молдові тощо. Один із таких сайтів мав назву «Эхо Молдовы».
Сайт «Эхо Кыргызстана» твердив, що політика Туреччини в Центральній Азії провадить інтереси США і НАТО, що тільки Організація Договору про колективну безпеку під проводом Росії гарантує безпеку Киргизстану, зокрема, тим, що буде протистояти продемократичним «кольоровим» революціям. А про сусідній Таджикистан там твердили, що тільки вступ цієї країни до Євразійського економічного союзу під проводом Росії «вирішить економічні проблеми» Таджикистану.
Іще один сайт із цієї серії, «Эхо Казахстана», містить твердження схожого ґатунку: що Центральна Азія – «ласий шматочок» для США, що Сполучені Штати створюють у Казахстані «таємні військові бази», чим шкодять відносинам країни з Росією й Китаєм, чи що Туреччина намагається створити в Центральній Азії «нову Османську імперію».
Ben Nimmo, співавтор розслідування компанії Graphika: «У цій операції соцмережі були вторинні. Головними носіями були сайти, спрямовані на країни від Британії до Центральної Азії, пов’язані адресами е-пошти для реєстрації, адмініструванням, аналітикою тощо. Ми знайшли загалом 25 таких сайтів, частина з них уже закрита; ймовірно, їх є більше»:
На цих сайтах кожна така стаття підписана якимось іменем і мовиться, що вона була написана «спеціально» для цього сайту. Але ніяких слідів названих авторів в інтернеті виявити не вдається, що наводить на думку, що ці імена вигадані.
Сайти, спрямовані на європейську авдиторію, містили менше таких пропагандистських статей-оригіналів і більше передруків реальних повідомлень. Але і в них публікувалися такі спеціальні дописи – чи то оригінали, чи взяті з інших пов’язаних із Кремлем джерел.
Наприклад, на сайті 24-7news.eu, який містить публікації кількома мовами, на початку грудня вийшла німецькомовна стаття, в якій твердилося, що Україна хоче «домогтися Криму з допомогою Європейського союзу». З’ясувалося, що попереднього дня цей же текст з’явився на німецькомовній версії сайту News Front (у такому вигляді там передали одне з інтерв’ю міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби).
Як вважають, пропагандистський сайт News Front, що працює багатьма мовами з території окупованого Криму, фінансується значною мірою російськими спецслужбами, хоча документальних підтверджень цього наразі немає, мовиться у розслідуванні.
Daniel Laufer, співавтор розслідування Die Welt/Netzpolitik: «Ми встановили 22-річного Максима Г. з сепаратистських територій на сході України, який визнав, що створював такі сайти. Він стверджує, що його найняв зробити це анонімний клієнт через телеґрам. Але ми знайшли свідчення, що він також розробляв програмне забезпечення, пов’язане з сайтом News Front»:
Іще кілька прикладів із сайту 24-7news.eu: 2018 року він подав статтю на теми румунського націоналізму з авторством якогось Романа Арделяну. А в аналізі компанії Graphika майже рік тому, після одного з попередніх масових блокувань у фейсбуці, було викрито, що персонаж «Роман Арделяну» – один зі створених із пропагандистською метою російською військовою розвідкою.
Україна – одна з цілей пропаганди
Деякі з таких статей-оригіналів повторювали кремлівські пропагандистські заяви – як-от одна, що вийшла 2018 року, на тему західної підтримки «нацистського перевороту» в Україні: стаття написана «механічною» англійською мовою, за формулюваннями якої видно буквальний переклад російських фраз. Ту саму статтю, яка містила помилку вже в самому заголовку, без правок передрукували ще два сайти з цієї ж мережі.
Або стаття 2019 року, де Україну звинувачують у тому, що вона забруднює підземні води радіоактивними відходами, а потім зрошує цими водами землі, де вирощують урожай для експорту в Європу – як звертають увагу автори дослідження, це варіант на ще одну тему російської пропаганди про Україну як «ядерну катастрофу». Цю статтю поширили ще кілька сайтів із цієї мережі, серед них і російськомовний сайт із українською назвою «Вечірня Україна».
Єдиним джерелом твердження була названа нібито харківська неурядова організація з назвою «Харківський екологічний моніторинг», але без посилань. Та посилання на цю організацію знайшлося в іншій статті на одному з сайтів мережі. І, як з’ясувалося, адміністратором сайту і цієї фіктивної організації була та сама особа, що й в інших сайтів у цій мережі.
Серед інших тем цієї мережі сайтів, пише Graphika, є заперечення ролі Росії в збитті авіалайнера рейсу MH17 і намагання звинуватити в цьому Україну.
