Єврокомісія не вноситиме ніяких пропозицій щодо подальшого юридичного статусу українських біженців на території ЄС після 2025 року, доки не переконається, що є попередня одностайна згода з боку як національних урядів країн-членів, так і України. Про це за результатами неформального засідання міністрів із питань міграції і внутрішніх справ у Брюсселі заявила профільна єврокомісарка Ілва Йоганссон.
«Ми ще не готували ніяких проєктів рішень. У нас є час для цього. Ми не будемо нічого розробляти, доки у нас справді не буде гарної «посадкової зони» разом із державами-членами і Україною… І Єврокомісія не вноситиме пропозиції, доки не пересвідчимося, що її підтримують як Україна, так і держави-члени», – заявила єврокомісарка з внутрішніх справ і міграції, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.
Йоганссон також зазначила, що її офіс перебуває на зв’язку з українськими компетентними органами щодо цього питання, а в Євросоюзі є «чітке бажання країн-членів продовжувати використовувати підхід ЄС, а не різні підходи різних держав».
«Саме таке ставлення мали більшість держав-членів, обговорюючи підхід, орієнтований на повернення… Звичайно, все також залежить від того, як триватиме війна і коли вона закінчиться, і як вона закінчиться, і коли ми зможемо почати відбудову України. Звісно, це треба враховувати. Це речі, яких ми не знаємо. Але справді така була атмосфера», – розповіла про перебіг дискусій посадовиця.
Держсекретарка з питань міграції Бельгії, що нині головує в Раді ЄС, а отже, визначає порядок денний міністерських зустрічей, у свою чергу, підтвердила, що держави-члени Євросоюзу прагнуть гармонізації в питанні щодо майбутнього українських біженців.
«Ми погодилися, що ухвалення 27 різних національних законодавчих актів на цю тему було б контрпродуктивним, що також призвело б до вторинних переміщень і спричинило б невизначеність для залучених людей. Тому Єврокомісія і країни-члени вирішили продовжити це обговорення, зокрема разом з українською владою, щоб спільно ухвалити рішення найближчим часом», – зазначила бельгійська урядовиця Ніколь де Мур, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, чи є запит з боку української влади повернути біженців додому.
Щодо юридичних можливостей продовження статусу тимчасового захисту для українців після 2025-го (директива ЄС, що його регулює, розрахована на три роки), бельгійська чиновниця, спираючись на почуте від Єврокомісії, зазначила, що це можна було би зробити.
«Ми маємо розмірковувати над різними сценаріями, як уже наголосила єврокомісарка. Ми ще не знаємо, що буде в березні 2025-го. Тож важливо обміркувати різні сценарії «на землі» й дослідити, які заходи можна було б вжити для подальшого захисту, якщо це необхідно і доки це необхідно, або ж в плані допомоги переміщеним особам відновити своє майбутнє», – резюмувала де Мур.
Напередодні видання Politico з посиланням на неназваних європейських дипломатів повідомило, що Україна веде переговори з ЄС щодо встановлення нових правил для того, щоб сприяти поверненню більшої кількості українських біженців у 2025 році.
Видання зазначило, що, хоча Київ не надсилав офіційного запиту до ЄС щодо сприяння поверненню біженців, дипломати ЄС заявили, що українська сторона чинила «певний тиск» щодо посилення майбутніх правил для повернення людей. Один із дипломатів додав, що наразі це не конкретне прохання уряду України, а більше намагання дослідити ситуацію.
Цього місяця припинити підтримувати біженців, щоб ті повернулися в Україну – покращувати економіку, закликав країни, які прихистили українців, і радник голови Офісу президента Сергій Лещенко в інтерв’ю швейцарському виданню.
Після хвилі критики Лещенко заявив, що його слова «висмикнуті з контексту» і поскаржився на «черговий спалах ненависті» з боку окремих опозиційних політиків.
Українська влада не має «прямої позиції», що українці, які втекли за кордон від війни, мають повертатися назад і тому їм мають скорочувати допомогу, заявила віцепрем’єр-міністерка України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, відповідаючи на запитання кореспондентки Радіо Свобода.
«Це – дуже складне питання до обговорення. І тут не можна обійтися закликами. Однозначно не є прямою позицією України те, що українці мають повертатися назад і тому мають скорочуватися якась їм допомога – абсолютно ні. Це дискусія, яка триває», – сказала віцепрем’єрка.
Раніше цього місяця в Управлінні ООН з координації гуманітарних питань повідомили, що понад 6,3 мільйона українських громадян продовжують жити як біженці «в сусідніх європейських країнах і в усьому світі».
Форум