Санкції ЄС у відповідь на дії Росії проти України «іноді занадто незначні, іноді занадто запізнілі», заявив в інтерв’ю Радіо Свобода 18 лютого міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус.
«Я хотів би швидше реагувати на це, оскільки інцидент (захоплення Росією українських кораблів у Чорному морі в листопаді 2018 року – ред.) стався наприкінці листопада. Ми були б більш ефективними, якщо б ми вживали заходів швидко, оперативно і потужно», – вказав Лінкявічус.
Кілька держав-членів ЄС, включно з Литвою, наполягали на швидкому уваленні санкцій після інциденту неподалік Керченської протоки. Джерела Радіо Свобода повідомляли, що Франція, Німеччина та Італія виступали проти такого кроку.
Країни – члени ЄС досягли політичного консенсусу щодо впровадження нових санкції проти Росії, заявила верховний представник ЄС і зовнішньої політики Федеріка Моґеріні 18 лютого за підсумками засідання Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ. Йдеться про нові персональні санкції, пов’язані із листопадовими подіями поблизу Керченської протоки.
Російські силовики захопили 24 українських моряків і три кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада. Російські слідчі звинувачують українських військових у незаконному перетині кордону Росії.
Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а своїх військових, яких утримують у московських слідчих ізоляторах «Лефортово» і «Матроська тиша», військовополоненими. За Женевською конвенцією про військовополонених, вони повинні бути негайно звільнені, заявляють у Києві.
