Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган виклав умови для Швеції та Фінляндії, які вони мають виконати, щоб отримати схвалення Туреччиною їхніх заявок на вступ до НАТО. За словами Ердогана, ці країни мають відмовитися від фінансової і політичної підтримки «терористичних» груп, які загрожують національній безпеці Туреччини.
21 травня Ердоган окремо поговорив по телефону з прем’єр-міністром Швеції Магдаленою Андерссон і президентом Фінляндії Саулі Нійністе, сказавши Андерссон, що Стокгольм повинен припинити свою «політичну, фінансову і військову підтримку» терористичним угрупованням, повідомляє офіс турецького президента.
Давній член НАТО Туреччина особливо критикувала Швецію за поблажливість щодо Робочої партії Курдистану (PKK), яку Туреччина та її західні союзники зараховують до терористичних груп, і прихильників Фетхуллаха Гюлена, якого розшукують через невдалий переворот 2016 року.
Читайте також: Чому Туреччина насторожено ставиться до членства Фінляндії та Швеції в НАТО?
Ердоган наполягав, щоб його занепокоєння розглянули, в той час як Швеція та Фінляндія прагнуть до членства в НАТО, для чого потрібна згода всіх 30 нинішніх держав-членів.
Туреччина очікує, що Швеція «зробить конкретні й серйозні кроки», які засвідчать, що вона поділяє занепокоєння Анкари з приводу PKK та її іракських і сирійських відгалужень, сказав Ердоган Андерссон, повідомляє його офіс.
Крім того, він закликав Швецію «зняти обмеження, накладені на Туреччину в оборонній промисловості», посилаючись на ембарго на поставки зброї, яке діє відтоді, як Швеція та Фінляндія приєдналися до інших країн у введенні обмежень після наступу турецької армії в 2019 році проти сил сирійських курдів – «Загонів народної оборони», відомих за курдським скороченням YPG.
Вирішення цих питань продемонструє, що Стокгольм поділяє стурбованість Анкари через питання безпеки, сказав Ердоган.
Андерссон сказала, що вона цінує цей заклик, і що Швеція сподівається зміцнити двосторонні відносини з Туреччиною.
«Я наголосила, що Швеція вітає можливість співпраці в боротьбі з міжнародним тероризмом, і підкреслила, що Швеція чітко підтримує боротьбу з тероризмом і внесення PKK до списку терористів», – сказала вона.
Під час розмови з Нійністе Ердоган заявив, що заплющувати очі на «терористичні» організації, що становлять загрозу союзнику по НАТО, «несумісно з духом дружби й об’єднання».
Ердоган також сказав, що це природне право Туреччини – очікувати поваги та підтримки її «законної та рішучої боротьби проти явної загрози її національній безпеці та народу».
Президент Фінляндії заявив, що провів «відкриті й прямі» переговори з Ердоганом і погодився продовжити тісний діалог.
Перед офіційною подачею заявок 18 травня Швеція та Фінляндія заявили, що масштабна війна Росії проти України спонукала їх відмовитися від нейтралітету і подати заявки на членство в НАТО.
Хоча очікується, що розгляд заявок двох країн буде відбуватися швидко, проти приєднання Швеції і Фінляндії виступила Туреччина.
Андерссон і Нійністе 19 травня привітав у Білому домі президент США Джо Байден, який рішуче підтримав їхні наміри.
Читайте також: НАТО стане сильнішим – Клімкін про бажання Фінляндії і Швеції приєднатися до альянсу
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ вже сказав, що в разі подання заявок Швеція й Фінляндія будуть швидко і без проблем прийняті до Альянсу.
Одним із обґрунтувань для масштабного вторгнення в Україну в лютому цього року російська влада називала прагнення Києва вступити до НАТО. У Кремлі заявляли, що такі прагнення нібито загрожують безпеці Росії.
