Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон виступив проти знесення пам’ятників історичним діячам, до якого закликає частина учасників акцій протесту проти расизму, що тривають у різних країнах після загибелі в США афроамериканця Джорджа Флойда від рук поліції.
Джонсон написав у фейсбуці, що пам’ятники є нагадуванням про історію: «Вони вчать нас нашого минулого, з усіма його помилками. Зносити їх – значить брехати про нашу історію і позбавляти майбутні покоління знань про неї».
З усіх пам'ятників суперечливим історичним діячам Джонсон виділив статую Вінстона Черчілля в Лондоні, на якій минулого тижня демонстранти зробили напис «був расистом». Чинний прем’єр відзначив внесок свого попередника в перемогу над нацизмом, хоча і визнав, що той «іноді висловлював думки, неприйнятні для нас сьогодні». Осквернення пам’ятника Джонсон назвав «абсурдним і ганебним».
Перед призначеними на найближчі дні новими протестами статую Черчілля закрили захисним екраном.
Про масові протести Джонсон сказав, що, хоча і поділяє обурення людей із приводу загибелі Флойда і проблеми расизму, нинішні акції протесту були «взяті під контроль екстремістами, схильними до насильства». Він закликав не брати участь у протестах.
У минулі вихідні в акціях протесту в різних містах Британії брали участь сотні тисяч людей. У Лондоні відбулися сутички з поліцією, а в Брістолі натовп повалив і втопив пам’ятник підприємцеві Едварду Колстону, який був работорговцем.
Мер Лондона лейборист Саддік Хан підтримав вимоги протестуючих. Він створив спеціальну комісію з переоцінки пам’ятників, що перебувають у міському публічному просторі. Хан виступив, зокрема, за те, щоб були прибрані пам’ятники, пов’язані з работоргівлею. У Лондоні вже демонтували статую купця Роберта Мілліґана.
Усунення пам’ятників, пов’язаних із прославлянням работоргівлі і расизму, вимагає і рух «Життя чорношкірих мають значення». В опублікованому британською пресою списку пам’ятника Черчиллю немає, але є, наприклад, пам’ятники мореплавцям Христофору Колумбу і Джеймсу Куку, яких вважають символами колонізаторської політики.
Найбільше пам’ятників у зв’язку з останньою хвилею протестів було знесено в США. Ідеться насамперед про пам’ятники діячам рабовласницької Конфедерації південних штатів.
