Співробітники Державної прикордонної служби України вилучили ввечері 13 лютого в аеропорту Бориспіль закордонний паспорт громадянина, який є єпископом Української православної церкви, що перебуває в єдності з Московським патріархатом. Це підтвердив помічник голови Державної прикордонної служби України Олег Слободян.
«Сьогодні близько 18:00 в аеропорту Бориспіль під час оформлення пасажирів рейсу, що прибув із Франкфурта, виявлено громадянина України Харона Юрія. Відносно даного громадянина прикордонники виконали доручення одного із правоохоронних органів та вилучили його український закордонний паспорт, оскільки у даної особи є громадянство кількох країн», – вказав Слободян у Facebook-повідомленні.
«Крім цього, в ході подальшої співбесіди виявилося, що даний громадянин займається антиукраїнською пропагандою та є активним адептом «русского мира». Наразі з даним громадянином працюють правоохоронні органи. За результатами роботи буде прийнято рішення щодо подальших правових дій», – додав помічник голови ДПСУ.
Близько 21:00 у Facebook-акаунті чоловіка на ім’я Гедеон Харон із фотографією в рясі з’явився знімок протоколу вилучення документа, складений співробітниками ДПСУ. У протоколі зазначено, що прикордонники виявили у чоловіка паспорт для виїзду за кордон, який числиться як загублений. Зокрема, в протоколі міститься інформація про те, що цей документ на ім'я Юрія Харона, за даними управління Державної міграційної служби у Волинській області, внесений до обліку серед загублених, вкрадених, оголошених недійсними паспортних документів і підлягає вилученню.
15 днів тому я вилітав, жодних проблем не було», – заявив у відеозверненні чоловік у релігійному вбранні та назвав подію «релігійним політичним тиском».
У російських ЗМІ цього чоловіка називають «намісником Десятинного монастиря Києва».
У 2004 році тодішній директор Національного музею історії України отримав від Міністерства культури України листа з проханням згоди на виділення ділянки до 100 квадратних метрів за адресою вулиця Володимирська, 2.
До того листа була додана схема і керівник музею не заперечував проти виділення землі.
У 2006 році суд надав право відправляти там релігійні служби як масові зібрання, а розміщення каплиці відбувалося за погодженням із землекористувачем – самим музеєм.
У 2012 біля підмурків Десятинної церкви розпочались роботи з розбудови та обкладання цеглою будівлі. Почалася прибудова, а над центральною частиною встановили новий металевий каркас.
За словами чинного директора музею Тетяни Сосновської, тоді ж бюро технічної інвентаризації видало технічний паспорт на споруду в тому вигляді, який вона має зараз.
«У 2014 комісія Міністерства культури виходила на об’єкт і склала акт, де зазначили, що на земельній ділянці між фундаментом церкви, капищем і будівлею музею розташована самовільна споруда. Там йшлося про вкопаний фундамент та заливання бетону», – розповіла Сосновська.
У лютому 2018 року депутати Київської міської ради підтримали петицію №6972 з проханням знести так звану «каплицю» УПЦ (Московського патріархату) біля фундаменту Десятинної церкви в Києві як «незаконну».
НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕРКВИ:
УПЦ (МП) у Криму благословляє окупантів на захист Росії і освячує їхню зброю
Синод Православної церкви України ухвалив низку рішень на своєму першому засіданні
Епіфаній про Путіна, Порошенка, вибори, прокльони і хустки
До Православної церкви перейшли понад 200 парафій УПЦ (МП) – представниця президента
