У Дніпрі у середу, 5 серпня, вшановують пам’ять відомого історика й громадського діяча Дмитра Яворницького: цього дня виповнюється 80 років від його смерті, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Заходи відбулися на могилі академіка, біля Дніпропетровського національного історичного музею, який він свого часу очолював і розбудовував, і який зараз має його ім’я. На площі біля музею академік заповідав його поховати.
Вшанувати вченого зібрались музейники, історики, краєзнавці, громадські активісти, бійці та волонтери.
За словами історика Сергія Світленка, сучасники називали Дмитра Яворницького «козацьким батьком», «народним академіком», «дідом» і ставилися до нього з великою повагою.
«І він безсумнівно цього заслуговує: своїми численними працями – монографіями, статтями збірниками, й археологічними й етнографічними експедиціями, і тим, що він залишив по собі перлину культури – національний історичний музей, який носить його ім’я. Для нього всі були рівні – ті, хто перетинав поріг його музею, – й імператор, і нарком. А найбільше він любив простих людей. Він не вдавано, а дійсно любив рідну землю, присвятив життя служінню своїй справі», – зазначив Світленко.
Учасники заходу поклали квіти до пам’ятника. Музиканти виконали козацькі пісні.
Потім там же, біля могили, просто неба почав працювати лекторій. Історики читають лекції про Яворницького, його археологічну роботу, непростий шлях створення будинку-музею, де жив академік у Дніпрі тощо.
Дмитро Яворницький (1855–1940) – академік, відомий збирач старовини й дослідник козаччини, «літописець» Запорозької Січі, фундатор і перший директор Дніпропетровського національного історичного музею, активний діяч українського національного руху.
Історичний музей у Дніпрі своєю цінною колекцією експонатів доби козацтва завдячує зусиллям саме Дмитра Яворницького. За тридцять років керування закладом він зумів перетворити губернський музей на скарбницю пам’яток історії та культури. Саме через збирання старовини і порятунок церковних старожитностей у 1930-і роки академік поплатився посадою.
Як розповідають музейники, на початку ХХ століття Яворницький здійснив серйозну пошукову роботу і перевіз із церковних та приватних бібліотек краю до музею близько 750 старовинних книжок. Як лексикограф Яворницький за життя зібрав 55 тисяч українських слів, що не були зафіксовані до нього.
