Україна навряд зможе зараз знайти гроші на компенсацію жертвам Голокосту втрачених матеріальних цінностей, повідомив голова комітету Верховної Ради України з питань прав людини, член депутатської групи «Партія «За майбутнє» Дмитро Лубінець в інтерв’ю Радіо Свобода.
«Україна навряд чи зараз зможе знайти гроші на реституцію… Усе, що стосується питань Голокосту, чи трагічних подій Другої світової війни, є під пильною увагою влади – відбуваються культурні заходи, дні пам’яті, постійно з’являються нові культурні ініціативи, в тому числі у парламенті», – сказав Лубінець.
Він вважає, що уряд має виступити ініціатором ратифікації Терезинської декларації 2009 року, у якій йдеться про реституцію нерухомого майна жертвам Голокосту. Україна була серед 47 підписантів декларації, однак, як і багато інших країн, навіть не приступила до створення національного законодавства про реституцію.
«Терезинська декларація була підписана у Чехії, країні Європейського союзу, тому питання її виконання належить до компетенції Міністерства закордонних справ та віцепрем’єра з питань європейської інтеграції. І саме ці відомства мали виступити ініціаторами ратифікації цієї декларації парламентом, і я можу помилятися, але я не бачу, щоб Україна ратифікувала цю декларацію», – додав депутат.
- Наприкінці липня Державний департамент США оприлюднив звіт про стан справ із компенсацією жертвам Голокосту втрачених матеріальних цінностей. Уперше справу відшкодування жертвам Голокосту взяла під контроль влада США.
- Голокост – переслідування та масове винищення нацистами євреїв під час Другої світової війни. Жертв знищували лише за етнічну приналежність. Як зазначає Український Інститут національної пам’яті, символом Голокосту в Україні став Бабин Яр.
- Масові розстріли там розпочалися відразу після вступу нацистів до Києва. Від 27 вересня відбувалися щоденні масові розстріли євреїв – військовополонених і цивільних громадян. Їх пік припадає на 29-30 вересня, тривалість – щонайменше до кінця жовтня 1941 року. За цей час загинула 33 771 людина.
