Державна служба України з етнополітики і свободи совісті (ДЕСС) заявляє, що тільки суд вирішуватиме питання щодо припинення діяльності релігійної організації, яка відмовилася виконувати припис Держетнополітики про розірвання її зв’язків із Російською православною церквою.
Так у службі прокоментували ухвалений 20 серпня Верховною Радою України закон «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій».
«Цей закон відображає ставлення більшості українців до Російської православної церкви (РПЦ), яка є невіддільною від російського режиму і підтримує його агресивну політику. Закон спрямований на об’єднання українців у прагненні захистити свою державу від впливу релігійної організації, яка освячує війну і путінську політику. Ухвалений закон не забороняє Українську православну церкву (УПЦ) як таку, а передбачає розірвання її зв’язків із Російською православною церквою, яка є невіддільною від російського режиму й активно сприяє воєнним злочинам, злочинам проти людяності й іншим звірствам, які РФ вчиняє у ході збройної агресії проти України», – йдеться в повідомленні.
У Держетнополітики уточнили, що релігійним організаціям, пов’язаним із російською церквою, надається можливість вийти з її складу, дотримуючись чітко прописаної процедури.
«Важливо, що рішення про входження тієї чи іншої релігійної організації до складу РПЦ, як і питання про припинення її діяльності, прийматиметься на основі досліджень, проведених незалежними від держави безсторонніми експертами. Державна служба України з етнополітики і свободи совісті забезпечує дослідження, яке встановлює наявність чи відсутність входження тієї чи іншої релігійної організації в Україні до складу РПЦ», – кажуть у службі.
Якщо факт такого входження встановлений, служба скеровує до цієї релігійної організації припис.
«Наприклад, якщо представники релігійної організації входять до керівних органів РПЦ – її Синоду, Архієрейського синоду, Синодальної комісії, Міжсоборної присутності, припис міститиме вимогу вийти зі складу цих органів і надати відповідні докази. У такому разі ця релігійна організація не підпадатиме під дію цього закону», – йдеться в повідомленні.
У разі, якщо релігійна організація відмовиться виконати припис, ДЕСС отримає право звернутися до суду.
«І суд – і тільки суд, як це має бути в демократичному суспільстві, вирішуватиме питання про припинення діяльності цієї релігійної організації», – наголосили в службі.
«Таким чином, 20 серпня Верховна Рада України ухвалила закон, який переслідує легітимну мету (припинення підривної діяльності РПЦ, яка скеровується на знищення української державності, культури й ідентичності); встановлює досягнення цієї мети законом, а не позазаконними методами; є необхідним у демократичному суспільстві, оскільки спрямовує на захист конституційного ладу, громадської безпеки й основоположних свобод; досягає мети у найменш обтяжливий спосіб, оскільки слідує демократичній процедурі; не накладає тягаря на совість віруючих, оскільки підпорядкування Московському патріархату не є складовою вчення православної церкви», – додали в Держетнополітики.
20 серпня Верховна Рада схвалила законопроєкт №8371, який забороняє діяльність в Україні Російської православної церкви і релігійних організацій, афілійованих з нею. Закон, серед іншого, передбачає, що РПЦ не може бути власником, учасником юридичних осіб, зареєстрованих в Україні.
Як заявив в коментарі hromadske голова інформаційно-просвітницького відділу УПЦ (Московського патріархату) митрополит Климент, цей закон стосується релігійних організацій, які афільовані з закордонними центрами, а УПЦ, за його словами, не має адміністративних зв’язків з такими, а якщо ж її хтось буде у цьому звинувачувати — це буде «виключно маніпулятивно», позаяк не існує жодного українського документа, який би це підтверджував, продовжив митрополит.
Читайте також: 63% українців підтримують заборону УПЦ (МП) в Україні – КМІС
Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну у травні 2022 року УПЦ (МП) оголосила курс на незалежність від Московського патріархату, заявивши про самостійність і незалежність від Москви. Проте після цього у Російській православній церкві (РПЦ) сказали, що єдність із УПЦ (МП) зберігається.
Згодом релігієзнавча експертиза статуту Української православної церкви (Московського патріархату) показала наявність церковно-канонічного зв’язку з Російською православною церквою, повідомила Державна служба з етнополітики та свободи совісті. У службі кажуть, що УПЦ продовжує перебувати щодо РПЦ у відносинах підпорядкування.
УПЦ (МП) цю релігієзнавчу експертизу назвала «незаконною та проведеною з порушенням законодавства та такою, що виходить за межі предмета свого дослідження».
Українські правоохоронні органи неодноразово повідомляли про затримання чи повідомлення підозри священникам УПЦ (МП). За даними голови Служби безпеки України Василя Малюка, станом на квітень 2023 року, кримінальні провадження були відкриті стосовно 61 священнослужителя УПЦ (МП), суди винесли вже сім вироків щодо деяких кліриків, які «стали на бік ворога».
З осені 2022 року СБУ активно проводить обшуки на об’єктах УПЦ (МП) по всій Україні. У результаті слідчих дій, серед іншого, правоохоронці виявляли «велику кількість антиукраїнських матеріалів», а також документи, які підтверджують наявність російського громадянства у керівництва єпархіальних структур.
Тоді в УПЦ (МП) закликали «не розпалювати внутрішню війну», заявляючи, що звинувачення у колабораційній діяльності на адресу деяких священників є «недоведеними та безпідставними».
Форум