Депортований з Криму в Узбекистан Недім Халілов просить повернути його до України. Як повідомляє Кримська правозахисна група, кримський татарин звернувся до посла України в Узбекистані «Про вирішення питань переміщення за місцем початкового вибуття».
«З огляду на те, що мій переїзд до Криму (Україна) відбувся в 2002 році, тобто на момент дії Угоди країн СНД «З питань відновлення прав депортованих осіб, національних меншин і народів», також з огляду на втручання фактів непереборної сили (приєднання Криму до Росії без згоди України, кримських татар і людей доброї волі), моє примусове переміщення російською владою в місця депортації своїх батьків, прошу вирішити питання мого повернення в Україну», – сказано в документі, що мають правозахисники.
Активіст пояснив, що самостійно залишити Узбекистан він не може, тому що не має відповідних документів, а отримувати узбецький паспорт кримський татарин відмовляється.
Халілов спробував у судовому порядку домогтися встановлення йому статусу «особи без громадянства», бо право на узбецьке громадянство він втратив у 2012 році, але Мірзо-Улугбецький міжрайонний суд у цивільних справах в Ташкенті 8 серпня 2018 року відмовив йому у встановленні цього факту.
Повідомляється, що Халілов оскаржив це рішення в Ташкентському міському суді у цивільних справах.
7 листопада 2016 року за рішенням підконтрольного Кремлю суду кримчанина Недіма Халілова вивезли за межі Криму. Халілову дали можливість заїхати додому, взяти теплі речі, гроші та документи.
На знак протесту позбавлений можливості жити на батьківщині, в Криму, Халілов 21 листопада 2016 року оголосив голодування. 5 січня 2017 року у зв’язку з критичним виснаженням внаслідок 45-денної відмови від їжі Халілов вирішив припинити голодування.
Влітку 2016 року координатор організації «Рух спротиву кримських татар» Недім Халілов, посилаючись на міжнародне право і закони Росії, надіслав до підконтрольного Кремлю Центрального суду Сімферополя позов з метою визнання дій російської влади в Криму щодо кримських татар незаконними. Він вимагав надати кримськотатарській мові статус державної і вести судові засідання кримськотатарською мовою.
