Державне бюро розслідування завершило досудове розслідування щодо голови Конституційного суду України Олександра Тупицького. Про це відомство заявило 1 жовтня.
Йдеться про справу щодо ймовірного несанкціонованого втручання в роботу автоматизованої системи «Клієнт Казначейства – Казначейство». Ще однією фігуранткою справи є головна бухгалтерка КСУ.
За даними слідства, Тупицький після указу президента України про відсторонення з посади «вирішив самовільно присвоїти владні повноваження та продовжити керувати Конституційним Судом України».
«Для цього колишній Голова Суду дав керівнику Бухгалтерської служби КСУ – головному бухгалтеру незаконну вказівку щодо використання його особистого ключа з кваліфікованим електронним підписом для несанкціонованого втручання в роботу автоматизованої системи «Клієнт Казначейства – Казначейство» з метою підписання бухгалтерських документів в електронній формі від його імені, також він передав їй захищений носій із власним електронним підписом», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Позов Тупицького й Касмніна щодо відбору суддів КСУ за квотою президента – ОАСК відкрив провадження
За даними слідства, головна бухгалтерка КСУ з 29 грудня 2020 року по 9 лютого 2021-го здійснила 207 втручань у роботу системи та підписала бухгалтерські документи, а також електронні платіжні доручення за допомогою електронного цифрового підпису Тупицького.
«Дії колишнього Голови та головного бухгалтера КСУ кваліфікуються за статтею 27 (підбурення та пособництво), частиною 2 статті 361 (несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи за попередньою змовою групою осіб, що призвело до підробки інформації) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до шести років», – заявляє ДБР.
Як додають у Бюро, на його запит Державна казначейська служба заблокувала електронний підпис Тупицького.
У КСУ не коментували повідомлення про завершення досудового розслідування.
16 липня в Офісі генерального прокурора заявили, що Олександрові Тупицькому повідомили про нову підозру – нібито в несанкціонованому втручанні в роботу автоматизованої системи, що, за версією ОГП, призвело до підробки інформації. При цьому в повідомленні про це Тупицького назвали «колишнім» головою Конституційного суду, хоча він далі обіймає цю посаду.
Читайте також: Зеленського закликають не поглиблювати конституційну кризу через конкурс на суддів КСУ за квотою президента
Крім того, в Державному бюро розслідувань повідомляли Радіо Свобода, що, крім втручання в автоматизований розподіл судових справ, Тупицького перевіряли на причетність іще до одного можливого кримінального правопорушення, а саме самовільного присвоєння владних повноважень.
Щодо Тупицького вже розглядається кримінальна справа, яка стосується давніх звинувачень у підкупу свідка, що, як стверджується, він міг вчинити ще до приходу на роботу до КСУ.
Також щодо нього розглядалася, але була закрита справа, яка стосувалася конфлікту інтересів і недекларування земельної ділянки в нині окупованому Криму.
Тупицький заперечує причетність до порушення закону.
29 грудня 2020 року Зеленський підписав указ про відсторонення голови КСУ Тупицького від посади судді терміном на два місяці. Це сталося наступного дня по тому, як 28 грудня в ДБР заявили, що завершили досудове розслідування щодо Тупицького у згаданій вище справі про підкуп свідка.
26 лютого президент видав указ, яким продовжив термін відсторонення з 28 лютого ще на один місяць.
При цьому суддівський статус у Тупицького залишався, і він продовжував виконувати адміністративні функції голови КСУ.
У Конституційному суді наголосили, що цими указами президент порушив Конституцію, перевищивши межі своїх конституційних повноважень, але в межах часу чинності цих указів усе ж виконували їх – Тупицький протягом того терміну не здійснював функцій судді.
