Державне бюро розслідувань повідомило, що розслідує як державну зраду і незаконне відчуження земельної ділянки кримінальне провадження щодо голови Конституційного суду України Олександра Тупицького, в якого програма «Схеми» виявила незадекларовану ділянку землі в окупованому Криму, оформлену за законами Росії.
Наразі слідчі ДБР почали досудове розслідування за цими фактами, повідомив виконувач обов’язків директора ДБР Олексій Сухачов.
«За попередньою інформацією, голова КСУ у липні 2018 року, у складі групи осіб, самовільно зайняв не відведену йому у встановленому законодавством України порядку земельну ділянку і уклав правочин, яким визнав повноваження у посадових осіб органів Росії на внесення записів про відчуження української земельної ділянки і віднесення її до категорії тих, що підпадають під юрисдикцію Росії. Таким чином він, можливо, вчинив діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності, державній і економічній безпеці України, що кваліфікуються за ч. 2 ст. 197-1 і ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу України», – мовиться в повідомленні ДБР.
Напередодні журналісти програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») виявили, що голова Конституційного суду Олександр Тупицький у 2018 році став власником земельної ділянки в селищі Кореїз Автономної республіки Крим, оформивши договір купівлі-продажу за російським законодавством, але не відобразив інформацію про це у своїй декларації про майно і доходи. При цьому під головуванням Тупицького судді КСУ 27 жовтня проголосували за визнання неконституційною статті про кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації і скасували її.
Після оприлюднення цього розслідування Тупицький підтвердив цю інформацію і заявив, що не задекларував ділянку, бо не знав, як це зробити, бо не визнає Крим російським. За словами судді, його провина може полягати в тому, що він не звернувся до органів НАЗК, щоб вони роз’яснили, як це зробити.
При цьому суддя не побачив проблеми в самому факті оформлення майна в окупованому Криму за насадженим там нині російським законодавством. За його словами, Україна не визнає правочинів, здійснених після окупації на території Криму і вважає ці правочини нікчемними самі по собі – але, як вважає Тупицький, «це не кримінал – він просто не визнається».
При цьому для українських посадовців законодавчо встановлені обмеження «на взаємодію з незаконними органами, створеними на тимчасово окупованій території», пояснює юрист, член Громадської ради доброчесності Роман Маселко.
«Суддя не має права вступати у будь-які відносини з окупаційною владою. Адже є стаття 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», і він як представник судової влади повинен дотримуватись позиції, що ці органи незаконні, і купувати там якесь майно означає визнання їхньої легітимності», – сказав Маселко.
Юрист додав: «Окрім того, відповідно до Кодексу суддівської етики, суддя зобов’язаний і у професійному, і в особистому житті демонструвати поведінку, яка підтримує довіру до судів, і утримуватись від дій, які можуть завдати шкоди авторитету правосуддя. Очевидно, що придбання у 2018 році майна в Криму за законодавством окупантів є негідним вчинком для судді Конституційного суду, а отже, містить ознаки проступку, несумісного зі статусом судді. За таке його можна звільнити, правда, це може зробити лише Конституційний суд двома третинами голосів».
Юрист, який спеціалізується на питаннях прав людини у Криму, Сергій Заєць пояснює, що закони України вимагають оформлення таких правочинів за законодавством України на материковій частині України.
«Не дотримавшись вимог закону України про окуповані території, який вимагає оформлення цього правочину згідно з вимогами законодавства України на материковій частині України, він уникає вимог про декларування істотної зміни майнового стану, хоча фактично майновий стан покращився. Цим самим він надсилає суспільству меседж, що не дотримуватися приписів – це нормально. Бо якби правочин було укладено відповідно до законодавства України, то майно мало б бути задекларованим», – каже Заєць.
