Від ранку 17 лютого надходять повідомлення про щільні обстріли на Донбасі; Олександр Лукашенко заявив, що зустрінеться з президентом Росії Володимиром Путіним 18 лютого; Волонтери зі Львова створили цифровий архів Майдану.
Військові заявили про продовження обстрілів на Донбасі: від початку доби було 6
Підтримувані Росією бойовики від початку доби 18 лютого вдалися до шести порушень режиму припинення вогню, чотири з яких були із застосуванням забороненого Мінськими домовленостями озброєння, повідомив вранці пресцентр операції Об’єднаних сил.
Зокрема, обстріли зафіксували у Болотеному, Новогнатівці, Старогнатівці, Чермалику, Шумах, велися вони з артилерії калібру 122 мм, із мінометів калібру 82 мм і 120 мм, великокаліберних кулеметів, з автоматичних станкових гранатометів.
Втрат серед військовослужбовців Об’єднаних сил внаслідок обстрілів немає, йдеться в повідомленні.
Минулої доби, за даними пресцентру ООС, зафіксовано 60 порушень режиму припинення вогню із боку підтримуваних Росією сил, 43 з яких – із застосуванням забороненого Мінськими домовленостями озброєння.
За повідомленням, внаслідок обстрілів один військовий був поранений, ще один – травмований. Поранені також двоє цивільних жителів, у трьох – контузія. Зокрема, снаряди влучали у дитячий садок, на територію школи, в житловий будинок, у локомотивне депо Кіндрашівська-Нова.
Лукашенко і Путін проведуть зустріч на тлі спільних військових навчань
Олександр Лукашенко заявив, що зустрінеться з президентом Росії Володимиром Путіним 18 лютого, щоб обговорити «подальшу діяльність» щодо спільних військових сил у той час, як Білорусь і Росія проводять спільні військові навчання.
Виступаючи 17 лютого під час відвідин Осиповицького військового полігону під час проведення навчань, Лукашенко не сказав, чи почнуть російські війська залишати його країну після маневрів, але підкреслив, що «немає потреби створювати російські військові бази в Білорусь».
«Завтра все вирішиться», – сказав Лукашенко, маючи на увазі зустріч із Путіним.
У Москві міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив 17 лютого, що навчання закінчаться, як і планувалося, 20 лютого, але не прокоментував, чи будуть російські сили відведені відразу після цього.
Оскільки Білорусь межує як зі східним флангом НАТО, так і з Україною, навчання, за участю близько 30 тисяч російських військових, викликали занепокоєння на Заході щодо справжніх намірів Кремля, який, за оцінками американської розвідки, він накопичив десятки тисяч солдатів і військову техніку в районах біля кордону з Україною.
Міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей заявив 16 лютого, що російські війська повністю виведуть із Білорусі після завершення навчань.
Але Лукашенко сказав, що проведе переговори з Путіним, щоб вирішити, «коли, на яких умовах і за яким графіком» російські війська залишать Білорусь.
Москва заперечує підготовку до можливого нового вторгнення в Україну, про що попереджають західні розвідки. МЗС Росії неодноразово заявляло про нагнітання істерії.
Попри заяви російського Міноборони про те, що частина військ після навчань повертаються на свої бази, США і НАТО заявили, що не бачать відведення російських військ від кордону з Україною, і що загроза нападу зберігається.
Президент України Володимир Зеленський під час перебування в Маріуполі наголосив, що Київ бачить лише невелику ротацію російських військовослужбовців, але відведення підрозділів не фіксується.
Соціологи зʼясували, що підтримка членства в НАТО і ЄС стала максимальною з 2014 року
Рівень підтримки вступу України до НАТО та Європейського союзу є найвищим з 2014 року, свідчать оприлюднені 17 лютого результати опитування соціологічної групи «Рейтинг».
За цими даними, 62% українців виступають за інтеграцію України до НАТО, це щонайменше на чотири відсотки більше, ніж наприкінці 2021 року. Водночас 30% респондентів не підтримують такий вибір.
За вступ до Євросоюзу виступають 68% опитаних, проти – 24%. Рівень підтримки вступу до ЄС також досяг найвищого з 2013 року показника.
Найбільше прихильників інтеграції України з Заходом - в центральних та західних регіонах держави, найменше – на півдні та сході. Водночас щодо ЄС у східних регіонах України спостерігається паритет супротивників та прихильників.
Дослідження методом телефонних інтервʼю з використанням компʼютера проводили 1617 лютого серед повнолітнього населення України в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. У ньому взяли участь 1722 респонденти. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Похибка становить не більше 2,4 відсотка.
У грудні 2021 року, як показали результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, вступ до НАТО підтримали б 59,2% опитаних, якби відповідний референдум відбувся б найближчим часом. За інтеграцію з Євросоюзом проголосували б 67,1% відсотка всіх респондентів.
Волонтери створили Цифровий архів Майдану 2013–2014 років
Проєкт Цифровий архів Майдану до 8-ї річниці Революції гідності створили волонтери зі Львова. Мета проєкту ‒ створити ґрунтовну електронну базу, у якій будуть зібрані найважливіші джерела та матеріали про події Революції гідності, зберегти пам’ять про Майдан 2013–2014 років.
У розділі «Історія Майдану» опубліковані історії майданівців, біографії Героїв Небесної сотні, спогади учасників подій на Майдані, документальні фільми. Можна ознайомитися з матеріалами про розслідування вбивств на Майдані, побачити список загиблих, також є інформація про поранених.
Опубліковано посекундну відеореконструкцію подій силового розгону Майдану 30 листопада 2013 року. Після цієї ночі Євромайдан перетворився на Революцію гідності.
Відео і фото синхронізовані та показують точні місця, обставини загибелі Героїв Небесної сотні і поранення учасників протестів, дії силовиків. На сьогодні визначені місце і час смерті 45 з 47 вбитих 20 лютого 2014 року Героїв Небесної сотні.
У Цифровому архіві Майдану опубліковані численні фотографії Революції гідності, які розповідають про події 18 лютого, 20 лютого, протистояння на Грушевського.
Робота над сайтом-архівом продовжується. Тут постійно додаватимуть нові матеріали. Автори проєкту, а це львівські історики-волонтери, просять усіх учасників Майдану поділитися своїми спогадами, надсилати фото і відеоматеріали.
Велика Британія скасувала програму надання «золотих віз»
Велика Британія відмовилася від програми надання так званих «золотих віз», завдяки якій багаті іноземці могли отримати громадянство країни в обмін на ввезення капіталу. Про це 17 лютого оголосила міністр внутрішніх справ Пріті Пател.
«У мене нульова терпимість до зловживань нашою імміграційною системою», – сказала Пател, додавши, що хоче «зупинити корумповану еліту, яка загрожує національній безпеці та поширює брудні гроші». Міністр також наголосила, що скасування «золотих віз» – це лише «початок нової боротьби з шахрайством та незаконними фінансами».
Раніше про плани відмовитися від програми надання «золотих віз» повідомили Financial Times та The Times. Видання припускали, що це відбудеться впродовж найближчих тижнів, а як основний мотив скасування називали «виключення можливості проникнення в країну грошей та активів, повʼязаних із президентом Росії Володимиром Путіним» на тлі «загострення ситуації навколо України».
Оголошуючи рішення, очільниця МВС Пріті Пател наголосила, що воно стосується «всіх нових заявників усіх національностей».
За даними Financial Times, у 2021 році британський уряд видав 798 «золотих віз», 82 із них росіянам.
