Новим президентом Чилі у другому турі виборів 19 грудня обрали кандидата від лівих сил Ґабріеля Борича.
У віці 35 років колишній студентський лідер став наймолодшим обраним президентом Чилі в історії. Він стане також одним із наймолодших голів держав у сучасному світі.
Борич, за попередніми даними, набрав у другому турі близько 56 відсотків голосів, випередивши правого популіста Хосе Антоніо Каста.
Каст уже визнав поразку і закликав своїх прихильників заради єдності нації надавати підтримку новому президентові.
Інавгурація Борича має відбутися в березні.
Спостерігачі зазначають, що обидва кандидати не належать до політичного мейнстріму. Вони представили радикально протилежні програми розвитку, що передбачають низку важливих реформ.
У той час як Каст виступав за продовження політики правого диктатора Августо Піночета, нащадок хорватських і каталонських емігрантів Борич називає себе «неомарксистом» і прогресистом.
У ході передвиборчої кампанії він обіцяв «поховати неолібералізм». В основі його програми на найближчий час – фундаментальні зміни законодавства, повна заміна приватної пенсійної системи в країні на державну, різке підвищення податків для приватного сектору і масштабне збільшення витрат на соціальну сферу й різноманітну допомогу для малозабезпечених.
Борич підтримував масові протести в Чилі у 2019 і 2020 роках, що привели до розробки нової Конституції країни, референдум про яку, як очікується, відбудеться у 2022 році.
Чинний президент Себастьян Піньєра заявив, що Чилі перебуває в «середовищі надмірної поляризації, конфронтації [і] суперечок». Він закликав свого наступника «бути президентом усіх чилійців», а не лише своїх прихильників.
