Уряд Великої Британії надав дозвіл на будівництво вугільної шахти, першої за 30 років. Рішення розкритикували з різних боків.
Очікується, що нова шахта створить близько 500 робочих місць і вироблятиме 2,8 мільйона тонн вугілля на рік. Влада Великої Британії заявила, що це вугілля замінить імпортне – використовувати його планують для виробництва сталі, а не електроенергії.
Однак більшість британських сталеливарних заводів уже відмовилися від використання вугілля з майбутньої шахти через високий вміст у ньому сірки. Експорт вугілля до Євросоюзу теж сумнівний, оскільки його підприємства поступово переходять із вугілля на більш екологічні методи виплавки сталі.
Екологи підрахували, що шахта щороку викидатиме близько 400 мільйонів тонн парникових газів, що еквівалентно 200 тисяч автомобілів на дорогах. Противники проєкту також наголошують, що нові вугільні розробки завдадуть удару по статусу Великої Британії як світового лідера з переходу на відновлювані джерела енергії.
У британському уряді вважають, що шахта матиме «загалом нейтральний вплив на зміну клімату». Також влада пообіцяла, що підприємство не завадить планам країни досягти нульового рівня викидів до 2050 року, оскільки в 2049 році шахту заморозять.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну змусило європейські країни переглянути плани переходу на «зелену» енергетику. Зростання цін на газ і непередбачуваність російських поставок підштовхують країни Європи до вибору вугілля для виробництва енергії.
За даними аналітиків із Bank of America, з початку війни виробництво енергії на вугільних електростанціях у Європі зросло на 25% від рівня 2021 року. За той же період європейський імпорт вугілля з Австралії, Південної Африки та Індонезії зріс більш ніж в 11 разів, підрахували у консалтинговій компанії Coalmint.
Окрім нової шахти, Велика Британія також дозволила буріння нових нафтових та газових свердловин у Північному морі. Чехія передумала скорочувати видобуток вугілля, а Франція відновила роботу закритої вугільної електростанції.
Парникові гази – один із основних факторів глобального потепління, через який у світі частішають та посилюються зливи та спека. Вони викликають стихійні лиха, що призводять до загибелі людей і тварин, руйнування будинків та інфраструктури.
За даними Всесвітньої метеорологічної організації, останні вісім років стали найтеплішими роками за всю історію метеоспостережень, а 2021 року концентрація парникових газів в атмосфері досягла рекордних рівнів.
