Велика Британія, Франція й Німеччина 14 січня оголосили про те, що запустили офіційний механізм вирішення спорів у рамках ядерної угоди з Іраном через порушення домовленостей із боку Тегерану.
Лідери трьох держав у спільній заяві відзначили, що у них не залишилося іншого вибору після того, як Тегеран відмовився від своїх зобов’язань за угодою. Процедура може привести до запровадження санкцій ООН проти Ірану.
При цьому Британія, Франція і Німеччина заявили, що не приєднуються до Вашингтону в його кампанії «здійснення максимального тиску» на Тегеран.
Борис Джонсон, Анґела Меркель і Емманюель Макрон відзначили, що не згодні з діями Ірану, які можуть привести до «незворотних наслідків».
У той же час, європейські лідери підкреслили, що мета їхніх дій – спробувати врятувати «ядерну угоду», а не остаточно «поховати» її.
З різкою критикою угоди, укладеної за попередньої адміністрації США, виступає нинішній президент Сполучених Штатів Дональд Трамп. За його розпорядженням США в 2018 році вийшли з угоди і відновили дію санкцій проти Ірану.
Іран після цього почав відмовлятися від своїх зобов’язань, а остаточно відмовився від них після загибелі генерала Касема Солеймані в результаті спецоперації США 3 січня. При цьому в Тегерані заявляють, що офіційно не виходять з угоди.
МЗС Ірану у відповідь на заяву європейських держав заявив, що готовий до переговорів.
Скаргу європейських країн на Іран тепер розгляне Спільна комісія, до якої входять представники країн, які уклали ядерну угоду (крім США). Якщо результат розгляду буде незадовільним, країни – учасниці угоди зможуть офіційно відновити дію санкцій проти Ірану.
В Європі побоюються, що, повністю відмовившись від угоди, Іран зможе в короткі терміни отримати достатню для виробництва атомної зброї кількість збагаченого урану.
США намагаються за допомогою жорстких санкцій змусити Іран укласти нову угоду, яка буде стосуватися не тільки ядерної, але і ракетної програми. Незмінність позиції Вашингтону підтвердив напередодні держсекретар Майк Помпео.
Напруженість у відносинах між США й Іраном зросла після вбивства генерала Солеймані й іранського удару по американських базах в Іраку 8 січня, а також катастрофи українського пасажирського літака, відповідальність за яку визнав Іран.
