Болгарія висловила вдячність Україні за збереження в Одеській області з запровадженням реформи місцевого самоврядування Болградського району, на території якого значну частку населення становлять місцеві болгари за національністю.
Як написала 17 липня у твітері віцепрем’єр уряду Болгарії, міністр закордонних справ Екатерина Захарієва, «сьогодні 74 тисячі болгар в Україні об’єдналися в одному адміністративному районі з центром у місті Болграді після адміністративної реформи». Вона подякувала за це українському урядові і міністрові закордонних справ Дмитрові Кулебі, якого назвала своїм другом.
Болгарський урядовець відреагувала на рішення Верховної Ради, яка раніше 17 липня проголосувала за скорочення кількості адміністративних районів в Україні з 490 до 136.
Відповідно до затверджених змін, в Одеській області стає 6 районів замість дотеперішніх 26. Зокрема, залишається район із назвою Болградський, із центром у місті Болграді. На відміну від дотеперішнього, він об’єднає, крім старого Болградського району, також дотеперішній сусідній Арцизький район і частину Саратського. У новому районі буде десять об’єднаних територіальних громад, із них п’ять на території дотеперішнього Болградського району.
20 травня 2020 року парламент Болгарії закликав Україну «не розділяти» Болградський район на територіальні громади, щоб, мовляв, не порушити права місцевого болгарського населення і не поставити під удар плани розвитку регіону. Болгарським парламентарям не сподобався намір частини місцевих жителів дотеперішнього Болградського району об’єднатися в п’ять об’єднаних територіальних громад – вони заявляли, що район має залишатися окремою єдиною адміністративною одиницею.
Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест проти таких, за його словами, неприйнятних спроб втручання іноземної держави у внутрішні справи України. Врешті Болгарія й Україна після переговорів заявили про відсутність взаємних претензій.
За результатами останнього наразі перепису населення України 2001 року, в дотеперішньому Болградському районі болгари за національністю становили майже 61 відсоток населення, українці були на четвертому місці (7,5%) після гагаузів (майже 19%) і росіян (8%). В дотеперішньому Арцизькому районі болгар тоді було 39%, українців понад 27%, росіян 22,5%. У Саратському районі, який входить у новий Болградський частково, українців було майже 44%, болгар 20%, молдован 19%, росіян майже 16%. Оскільки внаслідок реформи новий район значно розширюється, це вірогідно зменшує частку в ньому болгарського за національністю населення.
Вимоги з боку іноземних держав чи національних громад з приводу умовно «національних» адміністративних районів лунали і з інших боків.
Зокрема, Угорщина вимагала від України збереження в Закарпатській області дотеперішнього Берегівського району, в якому, за переписом 2001 року, угорці за національністю становили понад 76% населення (українці майже 19%); за деякими з первісних проєктів його пропонували взагалі ліквідувати. Урешті район із назвою Берегівський був збережений, але в розширеному вигляді, об’єднаний із містом Береговим, яке до старого району не входило (угорці – 48%, українці – 39%), і з дотеперішнім Виноградівським районом, у якому, навпаки, українці становили майже 71,5%, а місцеві угорці понад 26% населення; деякі оглядачі сприйняли це як поступку Угорщині.
Також повідомляли про вимоги організації з назвою «Національна рада румун в Україні»: вона раніше цього місяця домагалася від української влади об’єднання в Чернівецькій області в єдину адміністративну одиницю дотеперішніх Новоселицького, Герцаївського, Глибоцького і Сторожинецького районів, у яких, за переписом 2001 року, люди, які назвалися румунами чи молдованами, становили абсолютну чи відносну більшість, – і попросила в цьому допомоги Румунії. За результатом реформи згадані райони були об’єднані ще з кількома в єдиний новий Чернівецький – тепер в області лишилися три райони з дотеперішніх 11.
Відповідно до ідеї адміністративної реформи в Україні в напрямку децентралізації, основним рівнем місцевого самоврядування стають об’єднані територіальні громади, наступним рівнем будуть області. Райони ж втрачають свої владні повноваження, як і фінансові – кошти мають надходити безпосередньо до ОТГ, – і мають перетворитися на утворення з переважно наглядовими й рекомендаційними функціями. Зокрема, всі основні адміністративні послуги можна буде отримати не в центрі району, як дотепер, а в центрі кожної ОТГ.
