Влада Росії має вибрати, яким шляхом піти: обрати допломатію чи, в разі подальших агресивних дій, зіткнутися з економічними заходами, які будуть значно суворіші, ніж у 2014 році, заявила речниця Білого дому Джен Псакі.
Вона сказала про це на брифінгу 14 січня, коментуючи заяву міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова про те, що «терпіння» у Москви скінчилося в очікуванні реакції Заходу на оприлюднені раніше Кремлем «гарантії безпеки», а тому Росія очікує письмової відповіді на свої вимоги протягом тижня.
«Це залежить від президента Путіна і Росії, щоб визначити, який шлях обрати. Ми готові незалежно від того, що вони вирішать. Якщо вони вирішать, що збираються вторгнутися в Україну, це матиме економічні наслідки, які виходять далеко за межі 2014 року. Якщо вони вирішать, що хочуть брати участь у дипломатичних розмовах і переговорах, ми дуже відкриті до цього. І ми сподіваємося, що вони це зроблять», – сказала речниця.
Лавров 14 січня сказав, що Кремль не чекатиме «безкінечно» відповіді Заходу на вимоги Москви, щоб НАТО не розширювалось на схід та не розгортало війська в Україні й інших країнах колишнього Радянського Союзу.
Очільник МЗС Росії звинуватив Захід у посиленні напруженості, «порушенні зобов’язань і здорового глузду».
Коментарі Лаврова з’явилися на наступний день після того, як Білий дім заявив, що загроза російського вторгнення в Україну залишається високою, у той час, як біля кордону перебувають близько 100 тисяч російських військових.
«Загроза військового вторгнення висока», – сказав журналістам 13 січня радник Білого дому з національної безпеки Джейк Салліван і додав, що Росія може диверсіями сфабрикувати привід для вторгнення в Україну.
Цього тижня відбулися три раунди переговорів, присвячених діям Росії і європейській безпеці: двосторонні американсько-російські, зустріч у рамках Ради НАТО-Росія і переговори в ОБСЄ. Про прогрес за їхніми підсумками не повідомляли. Москва і Вашингтон підкреслили свої «фундаментальні» розбіжності щодо європейської безпеки під час напружених переговорів.
