Верховний суд Білорусі засудив капітана збройних сил Дениса Урада до 18 років колонії посиленого режиму за «державну зраду», повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
Урада визнали винним і «зраді державі, вчиненій особою, на яку поширюється статус військового». Вирок набув чинності й не підлягає оскарженню.
Ураду 29 років. У січні 2021 року його затримали за те, що, перебуваючи на чергуванні як спеціальний зв’язковий Генерального штабу Збройних сил 14 січня, капітан сфотографував секретний лист від міністра внутрішніх справ до міністра оборони про «залучення військових Збройних сил у діяльність із підтримання правопорядку».
Читайте також: Білорусь: Марії Колесніковій висунули остаточне звинувачення
За даними державних медіа, це фото Урад передав польському телеграм-каналу. Як повідомляє опозиційний канал Nexta, фото Урад передав йому, а також каналу Bypol.
Генеральна прокуратура обґрунтувала звинувачення тим, що дії військового нібито становили небезпеку національній безпеці.
Правозахисний центр «Весна», аналізуючи дії Урада, посилається на Міжнародний пакт про громадянські та політичні права. Згідно з ним, не можна спиратися на законодавство про державну зраду та службову таємницю, коли йдеться про спробу приховати інформацію, яка становить інтерес для громадськості і не загрожує національній безпеці. Правозахисники вважають Урада політв’язнем і вважають, що він діяв у інтересах білоруського суспільства.
Протести у Білорусі: коротко про головне
Президентські вибори у Білорусі відбулися 9 серпня 2020 року, на той момент Олександр Лукашенко вже 26 років керував країною.
Перші акції протесту розпочалися ще до дня голосування – через арешти та недопущення до участі у виборах опозиційних кандидатів.
9 серпня, у день президентських виборів, перші офіційні екзит-поли повідомили, що, за їхніми даними, Олександр Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Світлана Тихановська – менше від 7%.
У відповідь на це, у Мінську та інших містах Білорусі, люди вийшли на вулицю, висловлюючи недовіру до оголошених результатів.
Влада одразу вдалася до інформаційного блокування протестів: обмежили інтернет та мобільний зв'язок, а увечері перестали працювати новинні сайти.
ОМОН та внутрішні війська почали розганяти протестувальників водометами, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами, а також, за повідомленнями правозахисників, були вистріли гумовими кулями і навіть із вогнепальної зброї;
За різними даними, силовики затримали у містах Білорусі до семи тисяч людей.
Затриманих принижували, погрожували зґвалтуванням, били, утримували у нелюдських умовах, не надавали медичної допомоги.
У відповідь на застосування сили 11 серпня протестувальники оголосили загальнонаціональний страйк, до якого приєдналися понад 20 підприємств, серед них найбільші заводи – МАЗ та БелАЗ.
Влада вдалася до адміністративного тиску на працівників підприємств і бюджетників і почала влаштовувати «акції на підтримку» Олександра Лукашенка,
Силовики змінили тактику – перестали розганяти акції, а почали хапати людей на вулицях у різних містах, намагаючись посіяти страх;
Опозиціонерка Світлана Тихановська виїхала до Литви.
8 серпня опозиція створила Координаційну раду із трансферу влади, члени якої ведуть переговори із представниками керівництва різних європейських країн.
23 вересня таємно відбулася інавгурація Олександра Лукашенка.
США, ЄС, Велика Британія та інші країни не визнали результати виборів і легітимність інавгурації Лукашенка.
Українську позицію озвучив очільник МЗС Дмитро Кулеба, за його словами, «інавгурація» Лукашенка не робить його легітимним президентом Білорусі.
Велика Британія, Канада, країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка та інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.
Сам Олександр Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів та узурпації влади відкидає, він шукає підтримку у президента Росії Володимира Путіна.
Правозахисники заявляли про, загалом, 12 тисяч затриманих людей, щонайменше шестеро загиблих та сотні важко травмованих.
