Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода засудило 2 жовтня позбавлення акредитації в Білорусі журналістів іноземних засобів інформації.
«Ми глибоко розчаровані, але не здивовані, рішенням Міністерства закордонних справ Білорусі скасувати всі акредитації іноземних засобів інформації, особливо у світлі переслідувань, що їх журналісти Радіо Свобода, як і інших західних ЗМІ, зазнають протягом останніх трьох місяців», – заявила виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар.
«Цей крок є чітким сигналом усім білорусам, що влада Лукашенка не зацікавлена дати їм те, чого вони прагнуть, – доступу до поглядів, відмінних від тих, які просуває сама ця влада. Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода і далі буде використовувати всі наявні можливості, щоб надавати нашій авдиторії в Білорусі нецензуровані новини, відповідальні дискусії й відкриті дебати, яких вона так прагне», – мовиться в заяві.
Раніше 2 жовтня чинна влада Білорусі без попередження скасувала чинність усіх акредитаційних карток журналістів іноземних засобів інформації. Як заявило Міністерство закордонних справ країни, таким чином виконується пункт Концепції інформаційної безпеки Білорусі про те, що «найважливішою цільовою установкою забезпечення інформаційної безпеки є інформаційний суверенітет» Білорусі. «У ситуації, що складається, ми вимушені реалізувати своє суверенне право і застосувати необхідні захисні заходи», – заявили в міністерстві.
Як заявили в міністерстві, заявки на нові акредитації планують почати приймати з понеділка, 5 жовтня.
При цьому в повідомленні зауважили, що пріоритет при акредитації тепер будуть віддавати громадянам тих держав, де зареєстрований їхній засіб інформації.
Як мовилося в заяві МЗС Білорусі, нове положення про порядок акредитації в Білорусі журналістів іноземних ЗМІ, яке почне діяти при цьому, мовляв, дозволить «спільно вибудувати нову, більш ефективну й прозору модель взаємодії з метою розповсюдження об’єктивної й різнобічної інформації про Білорусь за кордоном».
Нині в Білорусі багато західних ЗМІ, зокрема й Радіо Свобода, має за своїх кореспондентів громадян самої Білорусі, які відіграють велику роль у висвітленні акцій протесту.
Такі акції відбуваються в країні щодня без перерв від самого дня президентських виборів 9 серпня. Найчисленніші з них, які викликають найжорстокіші відповіді силовиків, традиційно відбуваються по суботах і неділях. Таким чином, цими вихідними журналісти західних ЗМІ взагалі не зможуть законно, з погляду офіційного Мінська, працювати на висвітленні цих подій.
Протести у Білорусі: коротко про головне
Президентські вибори у Білорусі відбулися 9 серпня 2020 року, на той момент Олександр Лукашенко вже 26 років керував країною.
Перші акції протесту розпочалися ще до дня голосування – через арешти та недопущення до участі у виборах опозиційних кандидатів.
9 серпня, у день президентських виборів, перші офіційні екзит-поли повідомили, що, за їхніми даними, Олександр Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Світлана Тихановська – менше від 7%.
У відповідь на це, у Мінську та інших містах Білорусі, люди вийшли на вулицю, висловлюючи недовіру до оголошених результатів.
Влада одразу вдалася до інформаційного блокування протестів: обмежили інтернет та мобільний зв'язок, а увечері перестали працювати новинні сайти.
ОМОН та внутрішні війська почали розганяти протестувальників водометами, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами, а також, за повідомленнями правозахисників, були вистріли гумовими кулями і навіть із вогнепальної зброї;
За різними даними, силовики затримали у містах Білорусі до семи тисяч людей.
Затриманих принижували, погрожували зґвалтуванням, били, утримували у нелюдських умовах, не надавали медичної допомоги.
У відповідь на застосування сили 11 серпня протестувальники оголосили загальнонаціональний страйк, до якого приєдналися понад 20 підприємств, серед них найбільші заводи – МАЗ та БелАЗ.
Влада вдалася до адміністративного тиску на працівників підприємств і бюджетників і почала влаштовувати «акції на підтримку» Олександра Лукашенка,
Силовики змінили тактику – перестали розганяти акції, а почали хапати людей на вулицях у різних містах, намагаючись посіяти страх;
Опозиціонерка Світлана Тихановська виїхала до Литви.
8 серпня опозиція створила Координаційну раду із трансферу влади, члени якої ведуть переговори із представниками керівництва різних європейських країн.
23 вересня таємно відбулася інавгурація Олександра Лукашенка.
США, ЄС, Велика Британія та інші країни не визнали результати виборів і легітимність інавгурації Лукашенка.
Українську позицію озвучив очільник МЗС Дмитро Кулеба, за його словами, «інавгурація» Лукашенка не робить його легітимним президентом Білорусі.
Велика Британія, Канада, країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка та інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.
Сам Олександр Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів та узурпації влади відкидає, він шукає підтримку у президента Росії Володимира Путіна.
Правозахисники заявляли про, загалом, 12 тисяч затриманих людей, щонайменше шестеро загиблих та сотні важко травмованих.
