Київський райсуд Харкова арештував без права внесення застави шістьох підозрюваних у нападі на автобус із прихильниками народного депутата від «Опозиційної платформи – За життя» Іллі Киви.
Ще п’ятьом підозрюваним оберуть запобіжний захід завтра, повідомляє агентство «Укрінформ» із посиланням на прокуратуру Харківської області.
Як зазначив представник прокуратури, усі підозрювані, яким сьогодні обрали запобіжний захід, – мешканці Дніпропетровщини.
Ввечері 27 серпня Кива заявив, що на трасі «Київ – Харків» розстріляли автобус з прихильниками його руху «Патріоти – За життя». За його словами, є загиблі, «кілька людей викрадені злочинцями». Він звинуватив у нападі полк «Азов» та активістів «Національного корпусу».
У «Нацкорпусі» заявили, що їхня політична партія разом з полком «Азов» не причетні до нападу. Вони закликали правоохоронців розслідувати причетність самого Киви до «терористичного акту на трасі «Київ – Харків».
У прокуратурі повідомили про загалом чотирьох постраждалих внаслідок інциденту. Загиблих і викрадених, всупереч твердженням Киви, взагалі не було.
За підозрою у нападі затримали 14 людей.
Праворадикальна партія «Національний корпус», як і її напіввоєнізоване крило «Національні дружини», належать до так званого «Азовського руху», який започаткувала частина радикально налаштованих колишніх бійців нинішнього окремого загону спеціального призначення Національної гвардії «Азов». Навесні 2019 року в доповіді Державного департаменту США щодо прав людини «Національний корпус» був визнаний «групою ненависті», яка «вчиняла довільні затримання людей із очевидною згодою правоохоронних органів, здійснювала напади на журналістів, представників нацменшин (ромів) і ЛГБТ-спільноти».
«Азов» є окремим загоном спеціального призначення Національної гвардії України (підпорядковується МВС), що почав свій шлях 2014 року як добровольчий батальйон, потім полк, і, ввійшовши до лав Нацгвардії, брав участь у низці важливих боїв проти гібридної агресії Росії на сході України. Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков, відомству якого підпорядкований загін, свого часу, за даними журналіста-розслідувача Артема Фурманюка, називав «Азов» своїм улюбленим полком. Також в одному з інтерв’ю міністр згадував «Азов» серед підрозділів у складі МВС, які він назвав своєю «чорною сотнею Авакова».
У 2018 році Конгрес США знову заборонив використовувати кошти з американської військової допомоги для України «для озброєння, тренування чи іншої підтримки полку «Азов». Автор поправки до бюджету конгресмен Ро Ханна назвав «Азов» «неонацистським батальйоном». Рішення підтримали і демократи, і республіканці. Ця заборона фактично існувала у США ще з 2015 року. Батальйон звинувачення в неонацизмі відкидає, пояснюючи рішення недостатньою поінформованістю США.
Восени 2019 року 40 конгресменів США закликали внести «Азов» до переліку іноземних терористичних організацій, аргументуючи це «ультранаціоналістичним» характером частини і її «співпрацею з неонацистами». В «Азові», що є офіційною структурою в складі Нацгвардії, назвали це звернення «нічим іншим, як інформаційною атакою на Україну, її суверенітет і державну безпеку».
