Українська прокуратура анексованої Автономної республіки Крим прийняла заяву кримськотатарського активіста Різи Асанова про напад на нього в Криму. Про це кореспонденту проекту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив сам активіст 9 січня. Інформацію підтвердив також прокурор Андрій Гонтар, який прийняв заяву.
«Прошу притягнути до кримінальної відповідальності двох невстановлених осіб, які напали на мене й побили 2 січня 2019 року в районі об’їзної дороги Білогорська АР Крим о 8:17. Підозрюю, що це були співробітники ФСБ Росії», – указав активіст у заяві.
Також Асанов, за його словами, повторно пройшов медогляд і зняв побої. У Білогорській центральній районній лікарні в Криму йому діагностували «забій м’яких тканин волосистої частини голови», а також, під знаком питання – «закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку».
У травмпункті Голосіївського району Києва Асанову підтвердили закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, а також виявили «забій правого передпліччя й пошкодження ротарної (обертальної) манжети плеча».
«Вставив плечовий суглоб на місце. Тепер права рука запрацювала», – розповів активіст.
Прокурор Андрій Гонтар повідомив, що прокуратура АРК відкриє кримінальну справу за фактом нападу на активіста.
«Заяву прийняли, допитали як постраждалого, дали пам’ятку про права і обов’язки постраждалого. Буде відкрите кримінальне провадження за фактом побиття», – повідомив Гонтар.
Вранці 2 січня кримськотатарський активіст Різа Асанов повідомив про напад у районі Білогірська. У коментарі Крим.Реалії Асанов зазначив, що пов'язує напад зі своєю «активною позицією».
Читайте також: Кримські активісти вимагають публічного розслідування нападу на Різу Асанова
Пізніше стало відомо, що Різа Асанов заявив у російську поліцію про напад.
У поліції Криму поки не коментували заяву кримськотатарського активіста.
Після анексії в Криму фактична російська влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
