Центр досліджень визвольного руху презентував посібник «Архіви КҐБ для медіа» у Львові в музеї «Тюрма на Лонцького».
У книжці розповідається, з чого потрібно розпочинати архівний пошук, як читати документи Комітету державної безпеки часів СРСР (КДБ, російське скорочення «КГБ»), зокрема різновиди справ, типові фальсифікації, як архівні документи можуть долати «фейки», дезінформацію та пропаганду.
«Ми вирішили полегшити роботу і собі, і журналістам, щоб підготувати такий посібник, щоб вони могли розуміти, що зберігається в архівах, що правда, а що, можливо, якась напівправда, чи створювалось чекістами, щоб спровокувати якісь дії, чи сфальсифікувати якісь моменти в українській історії. Часто інформацію і документи використовують у гібридній війні, яку веде Росія проти України, а це дублювання, продовження міфів і стереотипів із часів СРСР», – каже директор Архіву Служби безпеки України Андрій Когут.
Автори книжки радять, що архівно-слідчі справи потрібно читати критично, адже в них є навмисні перекручування, бо рукописний і машинописний варіанти протоколу допиту іноді суттєво різняться між собою змістом, протоколи можуть бути по-різному датовані.
«Архіви КДБ у регіонах і Києві зберігають багато інформації. Це відомості від звичайної родинної історії до даних про героїв, праведників, вбивць. Є багато вигадок і перекручувань, бо це інформація, яку збирала радянська спецслужба, у 95% вона збирала цю інформацію, щоб комусь зашкодити, когось засудити, розстріляти. Будь-яка інтимна інформація про людей проходила через сито спецслужб і видавалася у деформованому вигляді, і це важливо розуміти», – наголосив співавтор книжки, історик Володимир Бірчак.
За його словами, «було, що родичі розчаровувались, вибігали, коли прочитали слідчу справу на дідуся і виявляли неприємні речі».
«Можливо, так подали чекісти, а можливо, він таким і виявився. Некритичний підхід до документів, коли дослідники беруть лише слідчу справу і видають це як факт», – каже Бірчак.
В архіві СБУ є документи радянських спецслужб, які в Росії вважаються державною таємницею. Ці справи відкривають і виставляють у вільний доступ в інтернеті.
Посібник виданий у межах проекту «Deconstruction. Архіви КҐБ для медіа» завдяки підтримці посольства Чехії, програмі Transition та Міністерства закордонних справ Нідерландів.
