Після того, як парламентська ТСК оприлюднила висновки стосовно спецоперації щодо «вагнерівців», повинні спрацювати правоохоронні органи, які мають відповідні кримінальні провадження, зокрема ДБР і СБУ. Про це в ефірі Радіо Свобода зазначив радник голови Офісу президента Олексій Арестович.
«Я б хотів, щоб ДБР і СБУ сказали своє слово, де що куди і як витікало, якщо витікало», – сказав Арестович.
За словами Арестовича, якщо був витік даних щодо спецоперації, то він міг відбутися «десь на рівні слідства».
На запитання, чи міг хтось з найближчого оточення президента бути дотичним до «зливу» спецоперації, Арестович відповів, що «теоретично можна припустити». Проте, за його словами, висновки ТСК не змогли підтвердити витік даних з Офісу президента.
15 листопада голова Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з розслідування можливого зриву посадовими особами операції із затримання членів приватної військової компанії «Вагнер» Мар’яна Безугла заявила, що ТСК не знайшла підтвердження витоку інформації про проведення спецоперації з української сторони. Комісія також не знайшла підтвердження того, що президент Володимир Зеленський давав особисті розпорядження керівництву Головного управління розвідки Міністерства оборони відкласти активний захід, повідомила Безугла. Іноземні спецслужби до цього заходу не залучали, наголосила вона.
Міжнародна група розслідувачів Bellingcat раніше анонсувала, що на початку цього тижня оприлюднить своє розслідування щодо затримання в липні 2020 року під Мінськом групи з понад 30 росіян, причетних до так званої «приватної військової компанії Вагнера».
8 вересня американський телеканал CNN оприлюднив розмову із трьома анонімними «колишніми високопосадовцями української військової розвідки», які розповіли, як працювали над підготовкою операції із захоплення членів російської приватної військової компанії «Вагнер».
Президент України Володимир Зеленський, коментуючи повідомлення про зірвану операцію, заявив, що «ідея такої операції – це була ідея, скажімо так, інших країн, точно не України».
29 липня 2020 року в санаторії під Мінськом затримали 33 російських громадян. Білоруська влада заявила, що підозрювала їх у підготовці заворушень напередодні виборів, а Олександр Лукашенко тоді назвав затримання росіян із «ПВК Вагнера» «надзвичайною подією» і заявив про «брудні наміри» Росії.
Україна просила видати їй затриманих бойовиків, бо вони брали участь у бойових діях на Донбасі і воювали проти ЗСУ.
Однак ніяких звинувачень їм офіційно так і не висунули, а через два тижні 32 із 33 затриманих повернули в Росію. Ще один залишився в Білорусі, бо має громадянство і цієї країни. 14 серпня Генпрокуратура Росії повідомила, що раніше затримані перебувають на російській території.
18 серпня у соцмережах і деяких ЗМІ, які посилалися на неназвані джерела, з’явилася інформація про те, що затриманих у липні в Білорусі російських бойовиків насправді планували затримати українські спецслужби, які понад рік вели операцію з розшуку і затримання причетних до злочинів на Донбасі, зокрема до збиття малайзійського літака рейсу MH17.
За даними ЗМІ, зокрема, видання «Українська правда», після того, як силовики доповіли про спецоперацію Офісу президента, вона була зірвана, ймовірно, через витік інформації.
Служба безпеки України назвала російським фейком й інформаційним «вкидом» повідомлення про участь СБУ у спецоперації із затримання бойовиків ПВК «Вагнера» в Білорусі і закликала «не поширювати чуток на користь недружньої держави».
