Арбітражний трибунал, сформований відповідно до Конвенції ООН з морського права (UNCLOS), у справі України проти Росії відхилив позицію Росії про відсутність юрисдикції у справі України і встановив, що він розгляне важливі аспекти вимог України, в тому числі пов’язані з порушеннями Росією UNCLOS у Керченській протоці й Азовському морі, повідомили в Міністерстві закордонних справ України.
Водночас трибунал дійшов висновку, що він не має юрисдикції щодо частини вимог, які стосуються прав України як прибережної держави у водах поблизу Криму, бо не має юрисдикції вирішувати питання суверенітету над півостровом, мовиться в повідомленні.
«Трибунал відхилив спроби Росії уникнути відповідальності за її поведінку в Азовському морі й Керченській протоці. Росія намагалася виключити ці два життєво важливі міжнародні водні шляхи зі сфери регулювання міжнародного морського права. Трибунал погодився з Україною, що вимога Росії про статус внутрішніх вод не є належним приводом для заперечення юрисдикції, це питання слід вирішувати на стадії розгляду справи по суті. Рішення означає необхідність здійснення юридичної експертизи незаконного будівництва Росією Керченського мосту й зупинок суден в Азовському морі, які завдають шкоди міжнародному судноплавству», – заявили в МЗС.
Щодо відхиленої частини вимог України про води довкола Криму, заявили в міністерстві, то «трибунал чітко визначив, що визнання ним наявності спору щодо територіальної належності Криму ніяким чином не означає визнання будь-яких змін такого статусу». «Таким чином, рішення трибуналу підтверджує наявний міжнародний консенсус щодо невизнання незаконної анексії Криму Російською Федерацією і не підтримує вимогу Росії щодо суверенітету», – мовиться в коментарі.
«Сьогоднішнє рішення є прямим запереченням позиції Росії, що її односторонні дії захищені від юридичних оскаржень. Україна здійснюватиме підготовку для належного представлення справи по суті перед арбітражним трибуналом. Після вивчення письмових подань сторін трибунал проведе слухання по суті», – повідомили в Києві.
Повністю рішення Арбітражного трибуналу, відповідно до правил процедури, буде оприлюднено після того, як сторони висловлять свої можливі заперечення щодо наявності в тексті рішення конфіденційної інформації, але не пізніше ніж через 21 день після його ухвалення, уточнили в МЗС.
Російська сторона на цю хвилину ще не коментувала цієї інформації.
Згаданий арбітражний трибунал сформувала Постійна палата Третейського суду в Гаазі в Нідерландах за позовом України проти Росії, що був поданий у вересні 2016 року.
Україна звинуватила Росію в порушенні Конвенції ООН із морського права в українських територіальних водах у Чорному морі, Азовському морі і Керченській протоці. Київ просив арбітраж «захистити його права на морі, наказавши Російській Федерації припинити свої протиправні дії у відповідних водах», підтвердити права України як прибережної держави і зобов’язати Росію «поважати суверенні права України в своїх водах, зупинити крадіжку українських ресурсів», «припинити міжнародно-протиправні діяння у відповідних морських акваторіях» відповідно до Конвенції ООН із морського права від 1982 року, а також «надати Україні відповідні запевнення і гарантії їх неповторення і відшкодувати Україні всі завдані Росією збитки».
Росія, зі свого боку, стверджувала, що арбітраж не має юрисдикції в цій справі. Зокрема, в частині вимог щодо вод навколо Криму Росія заявляла, що арбітраж не має юрисдикції за позовом України, бо не може визначати, яка держава є суверенною над сухопутною територією Криму. Представники України наголошували, що Крим не є предметом суперечок, бо попри спроби російської анексії півострів залишається міжнародно визнаною українською територією.
Також, на думку російської сторони, трибунал не має юрисдикції щодо вимог до діяльності в Азовському морі і Керченській протоці. Але, відповідно до українсько-російського договору 2004 року, Азовське море і Керченська протока є внутрішніми водами обох держав, тому цієї частини вимог України питання належності Криму ніяк не стосується.
Крім цього арбітражного провадження, Україна веде ще низку справ проти Росії в міжнародних судових інстанціях, що пов’язані з окупацією нею українського Криму і її гібридною агресією проти України на частині Донбасу, а також у газових питаннях.
Частину цих справ, серед них і нинішнє арбітражне провадження, вела колишня заступниця міністра закордонних справ із питань європейської і євроатлантичної інтеграції Олена Зеркаль. Але наприкінці листопада 2019 року вона написала заяву про звільнення з посади через незгоду з політикою нинішньої української влади: Вона пояснювала, що вважає неприйнятним для себе «запит» про «дружбу з Росією», а останнім аргументом для звільнення стало її відсторонення від процесів щодо газу. На початку грудня вона була звільнена і відтак також припинила представляти Україну в цих судових процесах.
